<?xml version="1.0"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
	<id>https://wiki.custodyrecords.com/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=Admin</id>
	<title>CustodyWiki - Внесок користувача [uk]</title>
	<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://wiki.custodyrecords.com/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=Admin"/>
	<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/Admin"/>
	<updated>2026-07-08T00:59:34Z</updated>
	<subtitle>Внесок користувача</subtitle>
	<generator>MediaWiki 1.34.1</generator>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%C2%AB%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%86%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%C2%BB&amp;diff=951</id>
		<title>Посібник «Інфекційні хвороби та ризики для роботи поліцейського»</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%C2%AB%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%86%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%C2%BB&amp;diff=951"/>
		<updated>2021-01-18T10:29:39Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: Створена сторінка: В посібнику ви знайдете практичні рекомендації щодо запобігання поширенню інфекційни...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;В посібнику ви знайдете практичні рекомендації щодо запобігання поширенню інфекційних хвороб під час виконання службових обов’язків: Як не заразитись? Що робити, якщо ваш колега захворів? Які заходи вжити, якщо ви вже проконтактували з підтвердженим хворим? Відповіді на ці та багато інших питань ви знайдете на сторінках посібника.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Інфекційні захворювання були головною причиною захворюваності та смертності протягом усієї історії людства. На поширення інфекційних хвороб впливали різні кроки людської цивілізації. Наприклад, спільні для людей та тварин захворювання почастішали після одомашнення тварин, респіраторні інфекції активно поширилися в результаті створення великих поселень та урбанізації. Протягом століть людство страждало від епідемій чуми, віспи, холери та грипу, а також від хронічних інфекційних захворювань, таких як туберкульоз та сифіліс.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згідно з щорічними підрахунками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у світі проживає 38 млн ВІЛ-інфікованих, 14 млн людей із туберкульозом. Щороку реєструють 300–500 мільйонів випадків малярії, 333 мільйони випадків захворювань, які передаються статевим шляхом (сифіліс, гонорея, хламідіоз та трихомонадіоз), 3–5 мільйонів випадків холери.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У повсякденному житті ми стикаємося з великою кількістю мікроорганізмів і частина з них може викликати захворювання. Поліцейські перебувають у зоні підвищеного ризику інфікування, адже контактують з великою кількістю громадян, перебувають у небезпечних ситуаціях.  Цей посібник допоможе вам розібратися з великою кількістю інформації, ключовими термінами та визначеннями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;iframe key=&amp;quot;mykey1&amp;quot; path=&amp;quot;http://custodyrecords.com/materials/posibnyk.pdf&amp;quot; height=&amp;quot;1000&amp;quot; align=&amp;quot;middle&amp;quot; width=&amp;quot;870&amp;quot; marginwidth=&amp;quot;100&amp;quot;/&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Навчальні Матеріали]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%E2%80%99%D1%8E_%D0%B7_%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC_%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC_-_%D0%94%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%C2%AB%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B4%D1%8F%C2%BB_%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A4%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%83_%C2%AB%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%C2%BB&amp;diff=950</id>
		<title>Інтерв’ю з Романом Романовим - Директором програми «Права людини та правосуддя» Міжнародного Фонду «Відродження»</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%E2%80%99%D1%8E_%D0%B7_%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC_%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC_-_%D0%94%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%C2%AB%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B4%D1%8F%C2%BB_%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A4%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%83_%C2%AB%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%C2%BB&amp;diff=950"/>
		<updated>2021-01-18T10:27:37Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:120192665 789336281853728 792167462570689984 o.jpg|міні|400px|Роман Романов - Директор програми «Права людини та правосуддя» Міжнародного Фонду «Відродження»]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Чому впровадження Custody Records актуально сьогодні для української системи правосуддя?'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протягом останніх десяти років в нашій системі правосуддя відбулось надзвичайно багато законодавчих змін, спрямованих на посилення гарантій прав людини. Ці гарантії адресовані людям, які «офіційно» опиняються під контролем органів правопорядку. Проте що робити з людьми, які опинились поза офіційним документуванням? Для них цих всіх гарантій в принципі не існує. Це один зі способів системи адаптувати старі практики до оновленого законодавства. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Custody Records дає можливість знайти способи якщо не усунення, то принаймні суттєвого зменшення цих недокументованих затримань, коли людина офіційно через всю систему гарантій не проходить. Дуже важливо те, що вона покриває весь період знаходження особи під контролем поліції: від фактичного затримання до виходу з ізолятора чи райвідділу, або переходу до слідчого ізолятора. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Чи Custody Records буде корисною всім учасникам кримінального провадження: адвокатам, затриманим, слідчим, працівникам, суддям?'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Система дає можливість забезпечити належну підзвітність роботи поліції і для суддів, і для адвокатів, які представляють особу в кримінальному процесі. І для самих поліцейських уникнути ситуації, коли вигадуються факти, яких насправді не було. Часто трапляються ситуації, коли, наприклад, адвокат рекомендує людині, яка повідомила щось, що не варто було повідомляти раніше, «заперечуй все, говори про те, що тебе били-катували і невідомо що з тобою відбувалося», відштовхуючись від гіпотези про те, що поліція в будь-якому випадку не доведе, що це було не так. І от з цієї точки зору система дає передбачуваність та захищеність, особливо, з точки зору того, що якщо ти не порушуєш закон, то в тебе є набагато більше можливостей відстояти свої права незалежно від того, хто ти —  потерпілий чи затриманий, чи поліцейський. Тобто для всіх учасників процесу виникають додаткові можливості отримати ту інформацію, яка необхідна. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Як відбувалось впровадження системи?'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Це дуже важливе питання, адже якщо подивитися історично на весь період п’яти років впровадження системи до цього часу, гадаю, це прекрасний приклад таких полісі процесів, які в країні майже не відбуваються. Тобто ми почали з глибинного дослідження і подивилися на ситуацію, зрозуміли краще проблеми, побачили їх такими, якими вони є, а не такими, як хтось уявляє.&lt;br /&gt;
Потім ми спробували знайти якісь варіанти рішень, які існують в різних країнах. Ми організували додаткові візити в Сполучене королівство, Німеччину, Канаду, подивились, як ці проблеми вирішуються там, зрозуміли, що є певні прототипи, які можуть бути застосовані. Але і проблеми у країн доволі унікальні, і спроможність системи достатньо не схожа на інші, тому рішення треба шукати тут і нашими силами. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пілотування дало можливість побачити, по-перше, який вплив ця система має, по-друге, чого їй бракує і де є шляхи вдосконалення, але найголовніше — пілотування дало можливість заручитися підтримкою самих людей зі сфери. Тобто система не була відторгнута навіть працівниками ІТТ. Вони побачили, що вона дає можливість спростити дуже багато процесів, які відбуваються в ізоляторах: замість записів в 20 журналах — одне внесення інформації, замість того, щоб приймати людину як товар за накладними, паперами, протоколами, зрештою провести інтерв'ю і почути її версію і зрозуміти, в якому стані вона перебуває, які ризики пов’язані з її затриманням існують і як з ними працювати. Тобто це зовсім інший погляд на людину, на її права. І дуже важливо, що весь цей період часу дав можливість побудувати стійку систему відносин, яку тепер можна конвертувати в діяльність на національному рівні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Які подальші кроки мають бути зроблені?'''&lt;br /&gt;
Треба завершити пілотування на рівні районних управлінь, переконатися в тому, що не лише ІТТ можуть розуміти призначення і цінність системи, побачити, в який спосіб дані будуть допомагати поліції діяти відповідно до законодавства. Ми очікуємо, що зміниться практика відносин між адвокатами і поліцейськими. Ми неодноразово чули з окремих європейських країн про те, що коли практики поліції змінюються, більше відповідають закону і немає насильства над людиною там, де воно не потрібне, адвокати, наприклад, перестають давати поради про те, що як тільки бачиш поліцейського, тікай або мовчи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розумієте, ми не можемо подолати проблему злочинності, якщо люди не будуть взаємодіяти з поліцією. Для того, щоб вони взаємодіяли, треба не боятися і розуміти, що існує певна передбачуваність. В якому би ти стані не знаходився, навіть якщо тебе затримали, поліція може помилятися, ти можеш і не порушити закон, але при цьому опинитися під контролем поліції. І ти розумієш, що це безпечно, це не трагічно і всі наступні кроки передбачувані: тебе інформують про права і це підтверджено, ти справді можеш скористатися професійною допомогою адвоката і це відбудеться, якщо в тебе є проблеми зі станом здоров'я, ними не знехтують, якщо ти хочеш повідомити родичам, можеш отримати цю можливість негайно. Всі твої дії документуються і якщо виникає будь-яка суперечка, до цього можна повернутися. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми прагнемо відтестувати зрештою весь цикл затримання —  від патрульного поліцейського до ІТТ. Це обов’язково відбудеться, принаймні в окремих регіонах, де ми вже на сьогодні маємо домовленості з Нацполіцію щодо проведення пілотування, і дуже добре, що наразі значно ширша спільнота людей, в т.ч. колег із Європейської консультативної місії, яка розташована неподалік, теж готова сприяти впровадженню в Кіровоградській області цієї системи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гадаю, ми отримаємо значно більший масив інформації, який дозволить врахувати всі необхідні елементи, щоб ця система була сучасною і відповідала сьогоднішнім викликам, була зручна у користуванні, і обслуговувала інтереси не лише якоїсь однієї сторони чи одного учасника, а всіх тих, кому вона може допомогти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Чим для Міжнародного Фонду «Відродження» важлива саме ця інновація в українській системі правосуддя?'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фонд від самого початку причетний до розробки і впровадження цієї системи. Як я говорив раніше, ми ініціювали і провели у взаємодії з Нацполіцією глибоке емпіричне дослідження, яке дало масив інформації, на якій в свою чергу побудували гіпотезу, щодо подолання згаданої раніше проблеми. Фонд в цьому сенсі є і імплементатором й ініціатором, і я думаю, що надійним партнером для всіх тих, хто причетний до розробки створення системи. &lt;br /&gt;
Мені здається, це певна історія успіху, хоча ми й звикли до того, що наша історія більше складається з поразок. Навіть в складних умовах незрозумілих реформувань, які постійно відбуваються доволі безсистемно в нашому правосудді, протягом п’яти років нам вдалося цілеспрямовано працювати з одним рішенням, довівши його до певного стану завершеності. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
По-друге, ми змогли побудувати партнерства там, де вони дуже складно будуються. Між ОГС, поліцією, донорами. Причому, в процесі вдалося максимально задіяти сильні сторони кожного. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як фонд ми мали можливість фінансувати пілотні проєкти, тому що, скажімо, Нацполіція, не маючи підстав на рівні закону, була би дуже обмежена в тому, щоб пропонувати якісь інновації. В цьому перевага участі донорських структур, подібних нам. По-друге, ми використали наявний міжнародний досвід: залучали тренерів з Великобританії, домовилися з поліцейськими багатьох країн, щоб вони показали, як з цими проблемами працюють вони. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Участь ОГС була дуже важливою в тому, що вони не дозволяли піти на надмірні компроміси, які могли би призвести до того, що зрештою права людини опинилися б десь на другому-третьому плані, а ми би думали виключно з позиції якоїсь модної системи, яку поліцейські будуть всім показувати «от бачите, яка у нас штука стоїть, а раніше її не було». &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В фокусі уваги завжди було подолання масштабних порушень прав людини. Ну а що стосується Нацполіції, — це той рівень відкритості, який нам дозволив і провести дослідження і побудувати гіпотези, провести пілоти і навчити людей, і залучити їх до діяльності системи. Зрештою, ця система є частиною поліцейської діяльності. Вона орієнтована на ІТ-інфраструктуру Нацполіції, і це, я думаю, один із найважливіших чинників, адже можна було десь в бункері створити якусь ідеальну систему, яка була би абсолютно відірваною від діяльності практичних органів правозастосування. Тут же нам вдалося це все поєднати, і, гадаю, великою мірою наш менеджмент з боку фонду довів свою ефективність в тому, що протягом п’яти років, незважаючи на всі зміни в країні, ми могли прицільно і цілеспрямовано працювати на успіх. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Впровадження Custody Records в Україні]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%E2%80%99%D1%8E_%D0%B7_%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC_%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC_-_%D0%94%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%C2%AB%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B4%D1%8F%C2%BB_%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A4%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%83_%C2%AB%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%C2%BB&amp;diff=949</id>
		<title>Інтерв’ю з Романом Романовим - Директором програми «Права людини та правосуддя» Міжнародного Фонду «Відродження»</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%E2%80%99%D1%8E_%D0%B7_%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC_%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC_-_%D0%94%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%C2%AB%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B4%D1%8F%C2%BB_%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A4%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%83_%C2%AB%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%C2%BB&amp;diff=949"/>
		<updated>2021-01-18T10:27:02Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:120192665 789336281853728 792167462570689984 o.jpg|міні|400px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Чому впровадження Custody Records актуально сьогодні для української системи правосуддя?'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протягом останніх десяти років в нашій системі правосуддя відбулось надзвичайно багато законодавчих змін, спрямованих на посилення гарантій прав людини. Ці гарантії адресовані людям, які «офіційно» опиняються під контролем органів правопорядку. Проте що робити з людьми, які опинились поза офіційним документуванням? Для них цих всіх гарантій в принципі не існує. Це один зі способів системи адаптувати старі практики до оновленого законодавства. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Custody Records дає можливість знайти способи якщо не усунення, то принаймні суттєвого зменшення цих недокументованих затримань, коли людина офіційно через всю систему гарантій не проходить. Дуже важливо те, що вона покриває весь період знаходження особи під контролем поліції: від фактичного затримання до виходу з ізолятора чи райвідділу, або переходу до слідчого ізолятора. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Чи Custody Records буде корисною всім учасникам кримінального провадження: адвокатам, затриманим, слідчим, працівникам, суддям?'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Система дає можливість забезпечити належну підзвітність роботи поліції і для суддів, і для адвокатів, які представляють особу в кримінальному процесі. І для самих поліцейських уникнути ситуації, коли вигадуються факти, яких насправді не було. Часто трапляються ситуації, коли, наприклад, адвокат рекомендує людині, яка повідомила щось, що не варто було повідомляти раніше, «заперечуй все, говори про те, що тебе били-катували і невідомо що з тобою відбувалося», відштовхуючись від гіпотези про те, що поліція в будь-якому випадку не доведе, що це було не так. І от з цієї точки зору система дає передбачуваність та захищеність, особливо, з точки зору того, що якщо ти не порушуєш закон, то в тебе є набагато більше можливостей відстояти свої права незалежно від того, хто ти —  потерпілий чи затриманий, чи поліцейський. Тобто для всіх учасників процесу виникають додаткові можливості отримати ту інформацію, яка необхідна. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Як відбувалось впровадження системи?'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Це дуже важливе питання, адже якщо подивитися історично на весь період п’яти років впровадження системи до цього часу, гадаю, це прекрасний приклад таких полісі процесів, які в країні майже не відбуваються. Тобто ми почали з глибинного дослідження і подивилися на ситуацію, зрозуміли краще проблеми, побачили їх такими, якими вони є, а не такими, як хтось уявляє.&lt;br /&gt;
Потім ми спробували знайти якісь варіанти рішень, які існують в різних країнах. Ми організували додаткові візити в Сполучене королівство, Німеччину, Канаду, подивились, як ці проблеми вирішуються там, зрозуміли, що є певні прототипи, які можуть бути застосовані. Але і проблеми у країн доволі унікальні, і спроможність системи достатньо не схожа на інші, тому рішення треба шукати тут і нашими силами. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пілотування дало можливість побачити, по-перше, який вплив ця система має, по-друге, чого їй бракує і де є шляхи вдосконалення, але найголовніше — пілотування дало можливість заручитися підтримкою самих людей зі сфери. Тобто система не була відторгнута навіть працівниками ІТТ. Вони побачили, що вона дає можливість спростити дуже багато процесів, які відбуваються в ізоляторах: замість записів в 20 журналах — одне внесення інформації, замість того, щоб приймати людину як товар за накладними, паперами, протоколами, зрештою провести інтерв'ю і почути її версію і зрозуміти, в якому стані вона перебуває, які ризики пов’язані з її затриманням існують і як з ними працювати. Тобто це зовсім інший погляд на людину, на її права. І дуже важливо, що весь цей період часу дав можливість побудувати стійку систему відносин, яку тепер можна конвертувати в діяльність на національному рівні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Які подальші кроки мають бути зроблені?'''&lt;br /&gt;
Треба завершити пілотування на рівні районних управлінь, переконатися в тому, що не лише ІТТ можуть розуміти призначення і цінність системи, побачити, в який спосіб дані будуть допомагати поліції діяти відповідно до законодавства. Ми очікуємо, що зміниться практика відносин між адвокатами і поліцейськими. Ми неодноразово чули з окремих європейських країн про те, що коли практики поліції змінюються, більше відповідають закону і немає насильства над людиною там, де воно не потрібне, адвокати, наприклад, перестають давати поради про те, що як тільки бачиш поліцейського, тікай або мовчи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розумієте, ми не можемо подолати проблему злочинності, якщо люди не будуть взаємодіяти з поліцією. Для того, щоб вони взаємодіяли, треба не боятися і розуміти, що існує певна передбачуваність. В якому би ти стані не знаходився, навіть якщо тебе затримали, поліція може помилятися, ти можеш і не порушити закон, але при цьому опинитися під контролем поліції. І ти розумієш, що це безпечно, це не трагічно і всі наступні кроки передбачувані: тебе інформують про права і це підтверджено, ти справді можеш скористатися професійною допомогою адвоката і це відбудеться, якщо в тебе є проблеми зі станом здоров'я, ними не знехтують, якщо ти хочеш повідомити родичам, можеш отримати цю можливість негайно. Всі твої дії документуються і якщо виникає будь-яка суперечка, до цього можна повернутися. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми прагнемо відтестувати зрештою весь цикл затримання —  від патрульного поліцейського до ІТТ. Це обов’язково відбудеться, принаймні в окремих регіонах, де ми вже на сьогодні маємо домовленості з Нацполіцію щодо проведення пілотування, і дуже добре, що наразі значно ширша спільнота людей, в т.ч. колег із Європейської консультативної місії, яка розташована неподалік, теж готова сприяти впровадженню в Кіровоградській області цієї системи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гадаю, ми отримаємо значно більший масив інформації, який дозволить врахувати всі необхідні елементи, щоб ця система була сучасною і відповідала сьогоднішнім викликам, була зручна у користуванні, і обслуговувала інтереси не лише якоїсь однієї сторони чи одного учасника, а всіх тих, кому вона може допомогти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Чим для Міжнародного Фонду «Відродження» важлива саме ця інновація в українській системі правосуддя?'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фонд від самого початку причетний до розробки і впровадження цієї системи. Як я говорив раніше, ми ініціювали і провели у взаємодії з Нацполіцією глибоке емпіричне дослідження, яке дало масив інформації, на якій в свою чергу побудували гіпотезу, щодо подолання згаданої раніше проблеми. Фонд в цьому сенсі є і імплементатором й ініціатором, і я думаю, що надійним партнером для всіх тих, хто причетний до розробки створення системи. &lt;br /&gt;
Мені здається, це певна історія успіху, хоча ми й звикли до того, що наша історія більше складається з поразок. Навіть в складних умовах незрозумілих реформувань, які постійно відбуваються доволі безсистемно в нашому правосудді, протягом п’яти років нам вдалося цілеспрямовано працювати з одним рішенням, довівши його до певного стану завершеності. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
По-друге, ми змогли побудувати партнерства там, де вони дуже складно будуються. Між ОГС, поліцією, донорами. Причому, в процесі вдалося максимально задіяти сильні сторони кожного. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як фонд ми мали можливість фінансувати пілотні проєкти, тому що, скажімо, Нацполіція, не маючи підстав на рівні закону, була би дуже обмежена в тому, щоб пропонувати якісь інновації. В цьому перевага участі донорських структур, подібних нам. По-друге, ми використали наявний міжнародний досвід: залучали тренерів з Великобританії, домовилися з поліцейськими багатьох країн, щоб вони показали, як з цими проблемами працюють вони. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Участь ОГС була дуже важливою в тому, що вони не дозволяли піти на надмірні компроміси, які могли би призвести до того, що зрештою права людини опинилися б десь на другому-третьому плані, а ми би думали виключно з позиції якоїсь модної системи, яку поліцейські будуть всім показувати «от бачите, яка у нас штука стоїть, а раніше її не було». &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В фокусі уваги завжди було подолання масштабних порушень прав людини. Ну а що стосується Нацполіції, — це той рівень відкритості, який нам дозволив і провести дослідження і побудувати гіпотези, провести пілоти і навчити людей, і залучити їх до діяльності системи. Зрештою, ця система є частиною поліцейської діяльності. Вона орієнтована на ІТ-інфраструктуру Нацполіції, і це, я думаю, один із найважливіших чинників, адже можна було десь в бункері створити якусь ідеальну систему, яка була би абсолютно відірваною від діяльності практичних органів правозастосування. Тут же нам вдалося це все поєднати, і, гадаю, великою мірою наш менеджмент з боку фонду довів свою ефективність в тому, що протягом п’яти років, незважаючи на всі зміни в країні, ми могли прицільно і цілеспрямовано працювати на успіх. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Впровадження Custody Records в Україні]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:120192665_789336281853728_792167462570689984_o.jpg&amp;diff=948</id>
		<title>Файл:120192665 789336281853728 792167462570689984 o.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:120192665_789336281853728_792167462570689984_o.jpg&amp;diff=948"/>
		<updated>2021-01-18T10:26:40Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Роман Романов - Директор програми &amp;quot;Права людини та правосуддя&amp;quot; Міжнародного Фонду &amp;quot;Відродження&amp;quot;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%E2%80%99%D1%8E_%D0%B7_%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC_%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC_-_%D0%94%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%C2%AB%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B4%D1%8F%C2%BB_%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A4%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%83_%C2%AB%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%C2%BB&amp;diff=947</id>
		<title>Інтерв’ю з Романом Романовим - Директором програми «Права людини та правосуддя» Міжнародного Фонду «Відродження»</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%E2%80%99%D1%8E_%D0%B7_%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC_%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC_-_%D0%94%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%C2%AB%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B4%D1%8F%C2%BB_%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A4%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%83_%C2%AB%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%C2%BB&amp;diff=947"/>
		<updated>2021-01-18T10:25:28Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: Створена сторінка: '''Чому впровадження Custody Records актуально сьогодні для української системи правосуддя?'''...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Чому впровадження Custody Records актуально сьогодні для української системи правосуддя?'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протягом останніх десяти років в нашій системі правосуддя відбулось надзвичайно багато законодавчих змін, спрямованих на посилення гарантій прав людини. Ці гарантії адресовані людям, які «офіційно» опиняються під контролем органів правопорядку. Проте що робити з людьми, які опинились поза офіційним документуванням? Для них цих всіх гарантій в принципі не існує. Це один зі способів системи адаптувати старі практики до оновленого законодавства. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Custody Records дає можливість знайти способи якщо не усунення, то принаймні суттєвого зменшення цих недокументованих затримань, коли людина офіційно через всю систему гарантій не проходить. Дуже важливо те, що вона покриває весь період знаходження особи під контролем поліції: від фактичного затримання до виходу з ізолятора чи райвідділу, або переходу до слідчого ізолятора. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Чи Custody Records буде корисною всім учасникам кримінального провадження: адвокатам, затриманим, слідчим, працівникам, суддям?'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Система дає можливість забезпечити належну підзвітність роботи поліції і для суддів, і для адвокатів, які представляють особу в кримінальному процесі. І для самих поліцейських уникнути ситуації, коли вигадуються факти, яких насправді не було. Часто трапляються ситуації, коли, наприклад, адвокат рекомендує людині, яка повідомила щось, що не варто було повідомляти раніше, «заперечуй все, говори про те, що тебе били-катували і невідомо що з тобою відбувалося», відштовхуючись від гіпотези про те, що поліція в будь-якому випадку не доведе, що це було не так. І от з цієї точки зору система дає передбачуваність та захищеність, особливо, з точки зору того, що якщо ти не порушуєш закон, то в тебе є набагато більше можливостей відстояти свої права незалежно від того, хто ти —  потерпілий чи затриманий, чи поліцейський. Тобто для всіх учасників процесу виникають додаткові можливості отримати ту інформацію, яка необхідна. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Як відбувалось впровадження системи?'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Це дуже важливе питання, адже якщо подивитися історично на весь період п’яти років впровадження системи до цього часу, гадаю, це прекрасний приклад таких полісі процесів, які в країні майже не відбуваються. Тобто ми почали з глибинного дослідження і подивилися на ситуацію, зрозуміли краще проблеми, побачили їх такими, якими вони є, а не такими, як хтось уявляє.&lt;br /&gt;
Потім ми спробували знайти якісь варіанти рішень, які існують в різних країнах. Ми організували додаткові візити в Сполучене королівство, Німеччину, Канаду, подивились, як ці проблеми вирішуються там, зрозуміли, що є певні прототипи, які можуть бути застосовані. Але і проблеми у країн доволі унікальні, і спроможність системи достатньо не схожа на інші, тому рішення треба шукати тут і нашими силами. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пілотування дало можливість побачити, по-перше, який вплив ця система має, по-друге, чого їй бракує і де є шляхи вдосконалення, але найголовніше — пілотування дало можливість заручитися підтримкою самих людей зі сфери. Тобто система не була відторгнута навіть працівниками ІТТ. Вони побачили, що вона дає можливість спростити дуже багато процесів, які відбуваються в ізоляторах: замість записів в 20 журналах — одне внесення інформації, замість того, щоб приймати людину як товар за накладними, паперами, протоколами, зрештою провести інтерв'ю і почути її версію і зрозуміти, в якому стані вона перебуває, які ризики пов’язані з її затриманням існують і як з ними працювати. Тобто це зовсім інший погляд на людину, на її права. І дуже важливо, що весь цей період часу дав можливість побудувати стійку систему відносин, яку тепер можна конвертувати в діяльність на національному рівні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Які подальші кроки мають бути зроблені?'''&lt;br /&gt;
Треба завершити пілотування на рівні районних управлінь, переконатися в тому, що не лише ІТТ можуть розуміти призначення і цінність системи, побачити, в який спосіб дані будуть допомагати поліції діяти відповідно до законодавства. Ми очікуємо, що зміниться практика відносин між адвокатами і поліцейськими. Ми неодноразово чули з окремих європейських країн про те, що коли практики поліції змінюються, більше відповідають закону і немає насильства над людиною там, де воно не потрібне, адвокати, наприклад, перестають давати поради про те, що як тільки бачиш поліцейського, тікай або мовчи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розумієте, ми не можемо подолати проблему злочинності, якщо люди не будуть взаємодіяти з поліцією. Для того, щоб вони взаємодіяли, треба не боятися і розуміти, що існує певна передбачуваність. В якому би ти стані не знаходився, навіть якщо тебе затримали, поліція може помилятися, ти можеш і не порушити закон, але при цьому опинитися під контролем поліції. І ти розумієш, що це безпечно, це не трагічно і всі наступні кроки передбачувані: тебе інформують про права і це підтверджено, ти справді можеш скористатися професійною допомогою адвоката і це відбудеться, якщо в тебе є проблеми зі станом здоров'я, ними не знехтують, якщо ти хочеш повідомити родичам, можеш отримати цю можливість негайно. Всі твої дії документуються і якщо виникає будь-яка суперечка, до цього можна повернутися. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми прагнемо відтестувати зрештою весь цикл затримання —  від патрульного поліцейського до ІТТ. Це обов’язково відбудеться, принаймні в окремих регіонах, де ми вже на сьогодні маємо домовленості з Нацполіцію щодо проведення пілотування, і дуже добре, що наразі значно ширша спільнота людей, в т.ч. колег із Європейської консультативної місії, яка розташована неподалік, теж готова сприяти впровадженню в Кіровоградській області цієї системи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гадаю, ми отримаємо значно більший масив інформації, який дозволить врахувати всі необхідні елементи, щоб ця система була сучасною і відповідала сьогоднішнім викликам, була зручна у користуванні, і обслуговувала інтереси не лише якоїсь однієї сторони чи одного учасника, а всіх тих, кому вона може допомогти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''Чим для Міжнародного Фонду «Відродження» важлива саме ця інновація в українській системі правосуддя?'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фонд від самого початку причетний до розробки і впровадження цієї системи. Як я говорив раніше, ми ініціювали і провели у взаємодії з Нацполіцією глибоке емпіричне дослідження, яке дало масив інформації, на якій в свою чергу побудували гіпотезу, щодо подолання згаданої раніше проблеми. Фонд в цьому сенсі є і імплементатором й ініціатором, і я думаю, що надійним партнером для всіх тих, хто причетний до розробки створення системи. &lt;br /&gt;
Мені здається, це певна історія успіху, хоча ми й звикли до того, що наша історія більше складається з поразок. Навіть в складних умовах незрозумілих реформувань, які постійно відбуваються доволі безсистемно в нашому правосудді, протягом п’яти років нам вдалося цілеспрямовано працювати з одним рішенням, довівши його до певного стану завершеності. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
По-друге, ми змогли побудувати партнерства там, де вони дуже складно будуються. Між ОГС, поліцією, донорами. Причому, в процесі вдалося максимально задіяти сильні сторони кожного. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як фонд ми мали можливість фінансувати пілотні проєкти, тому що, скажімо, Нацполіція, не маючи підстав на рівні закону, була би дуже обмежена в тому, щоб пропонувати якісь інновації. В цьому перевага участі донорських структур, подібних нам. По-друге, ми використали наявний міжнародний досвід: залучали тренерів з Великобританії, домовилися з поліцейськими багатьох країн, щоб вони показали, як з цими проблемами працюють вони. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Участь ОГС була дуже важливою в тому, що вони не дозволяли піти на надмірні компроміси, які могли би призвести до того, що зрештою права людини опинилися б десь на другому-третьому плані, а ми би думали виключно з позиції якоїсь модної системи, яку поліцейські будуть всім показувати «от бачите, яка у нас штука стоїть, а раніше її не було». &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В фокусі уваги завжди було подолання масштабних порушень прав людини. Ну а що стосується Нацполіції, — це той рівень відкритості, який нам дозволив і провести дослідження і побудувати гіпотези, провести пілоти і навчити людей, і залучити їх до діяльності системи. Зрештою, ця система є частиною поліцейської діяльності. Вона орієнтована на ІТ-інфраструктуру Нацполіції, і це, я думаю, один із найважливіших чинників, адже можна було десь в бункері створити якусь ідеальну систему, яка була би абсолютно відірваною від діяльності практичних органів правозастосування. Тут же нам вдалося це все поєднати, і, гадаю, великою мірою наш менеджмент з боку фонду довів свою ефективність в тому, що протягом п’яти років, незважаючи на всі зміни в країні, ми могли прицільно і цілеспрямовано працювати на успіх. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Впровадження Custody Records в Україні]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%A1%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%83%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%3F&amp;diff=946</id>
		<title>Скільки Україні коштує порушення прав людини?</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%A1%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%83%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%3F&amp;diff=946"/>
		<updated>2021-01-18T10:24:09Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Конвенцією «Про захист прав людини і основоположних свобод» Ради Європи від 1950 року, яку Україна ратифікувала 1997 року, передбачено створення Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі країни, які ратифікували Конвенцію. Сам суд був створений та почав діяти 1998 року. Рішення суду стосуються виключно порушень прав людини, закріплених Конвенцією. За результатами рішень суд призначає грошове відшкодування стороні, чиї права були порушені, а держава зобов’язана сплачувати ці компенсації, враховуючи судові витрати, витрати на адвокатів та пеню за несвоєчасну сплату. Рішення суду набирає законної сили через три місяці після його винесення. Тому компенсації, які були присуджені у жовтні-грудні мають виплачуватись вже наступного року.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розміри сплачених та нарахованих внесків щорічно публікуються в [https://minjust.gov.ua/m/zviti-pro-rezultati-diyalnosti-upovnovajenogo-u-spravah-evropeyskogo-sudu-z-prav-lyudini звітах] про результати діяльності уповноваженого в справах ЄСПЛ та Аналітичних звітах [https://rm.coe.int/1680709769 ЄСПЛ (Country Factsheet)].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Важливо зазначити, що нарахування за рішеннями ЄСПЛ відбуваються у євро, в той час, як Україна сплачує суми компенсації у гривнях. Це стало особливо відчутним у 2013-2014 роках, коли Україна сплачувала за рішення ЄСПЛ менше третини компенсацій і повинна була їх відшкодувати у наступних роках, однак в цей же час відбувся значний стрибок курсу євро —  з 10 до 15 гривень у 2014 році та з 15 до 24 у 2015. Таким чином, суми компенсацій, нараховані за рішеннями ЄСПЛ, значно зросли в перерахунку на національну валюту. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Загалом з 2006 року Україна сплатила за рішеннями ЄСПЛ більше 1 млрд 770 млн гривень за порушення Європейської конвенції з прав людини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Viz 1.jpg|1000 px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Впровадження Custody Records в Україні]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%A1%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%83%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%3F&amp;diff=945</id>
		<title>Скільки Україні коштує порушення прав людини?</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%A1%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%83%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%3F&amp;diff=945"/>
		<updated>2021-01-18T10:23:56Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Конвенцією «Про захист прав людини і основоположних свобод» Ради Європи від 1950 року, яку Україна ратифікувала 1997 року, передбачено створення Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі країни, які ратифікували Конвенцію. Сам суд був створений та почав діяти 1998 року. Рішення суду стосуються виключно порушень прав людини, закріплених Конвенцією. За результатами рішень суд призначає грошове відшкодування стороні, чиї права були порушені, а держава зобов’язана сплачувати ці компенсації, враховуючи судові витрати, витрати на адвокатів та пеню за несвоєчасну сплату. Рішення суду набирає законної сили через три місяці після його винесення. Тому компенсації, які були присуджені у жовтні-грудні мають виплачуватись вже наступного року.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розміри сплачених та нарахованих внесків щорічно публікуються в [https://minjust.gov.ua/m/zviti-pro-rezultati-diyalnosti-upovnovajenogo-u-spravah-evropeyskogo-sudu-z-prav-lyudini звітах] про результати діяльності уповноваженого в справах ЄСПЛ та Аналітичних звітах [https://rm.coe.int/1680709769 ЄСПЛ (Country Factsheet)].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Важливо зазначити, що нарахування за рішеннями ЄСПЛ відбуваються у євро, в той час, як Україна сплачує суми компенсації у гривнях. Це стало особливо відчутним у 2013-2014 роках, коли Україна сплачувала за рішення ЄСПЛ менше третини компенсацій і повинна була їх відшкодувати у наступних роках, однак в цей же час відбувся значний стрибок курсу євро —  з 10 до 15 гривень у 2014 році та з 15 до 24 у 2015. Таким чином, суми компенсацій, нараховані за рішеннями ЄСПЛ, значно зросли в перерахунку на національну валюту. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Загалом з 2006 року Україна сплатила за рішеннями ЄСПЛ більше 1 млрд 770 млн гривень за порушення Європейської конвенції з прав людини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Viz 1.jpg|800 px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Впровадження Custody Records в Україні]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%A1%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%83%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%3F&amp;diff=944</id>
		<title>Скільки Україні коштує порушення прав людини?</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%A1%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%83%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%3F&amp;diff=944"/>
		<updated>2021-01-18T10:21:33Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Конвенцією «Про захист прав людини і основоположних свобод» Ради Європи від 1950 року, яку Україна ратифікувала 1997 року, передбачено створення Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі країни, які ратифікували Конвенцію. Сам суд був створений та почав діяти 1998 року. Рішення суду стосуються виключно порушень прав людини, закріплених Конвенцією. За результатами рішень суд призначає грошове відшкодування стороні, чиї права були порушені, а держава зобов’язана сплачувати ці компенсації, враховуючи судові витрати, витрати на адвокатів та пеню за несвоєчасну сплату. Рішення суду набирає законної сили через три місяці після його винесення. Тому компенсації, які були присуджені у жовтні-грудні мають виплачуватись вже наступного року.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розміри сплачених та нарахованих внесків щорічно публікуються в [https://minjust.gov.ua/m/zviti-pro-rezultati-diyalnosti-upovnovajenogo-u-spravah-evropeyskogo-sudu-z-prav-lyudini звітах] про результати діяльності уповноваженого в справах ЄСПЛ та Аналітичних звітах [https://rm.coe.int/1680709769 ЄСПЛ (Country Factsheet)].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Важливо зазначити, що нарахування за рішеннями ЄСПЛ відбуваються у євро, в той час, як Україна сплачує суми компенсації у гривнях. Це стало особливо відчутним у 2013-2014 роках, коли Україна сплачувала за рішення ЄСПЛ менше третини компенсацій і повинна була їх відшкодувати у наступних роках, однак в цей же час відбувся значний стрибок курсу євро —  з 10 до 15 гривень у 2014 році та з 15 до 24 у 2015. Таким чином, суми компенсацій, нараховані за рішеннями ЄСПЛ, значно зросли в перерахунку на національну валюту. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Загалом з 2006 року Україна сплатила за рішеннями ЄСПЛ більше 1 млрд 770 млн гривень за порушення Європейської конвенції з прав людини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Viz 1.jpg|обрамити]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Впровадження Custody Records в Україні]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%A1%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%83%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%3F&amp;diff=943</id>
		<title>Скільки Україні коштує порушення прав людини?</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%A1%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%83%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%3F&amp;diff=943"/>
		<updated>2021-01-18T10:19:21Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Конвенцією «Про захист прав людини і основоположних свобод» Ради Європи від 1950 року, яку Україна ратифікувала 1997 року, передбачено створення Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі країни, які ратифікували Конвенцію. Сам суд був створений та почав діяти 1998 року. Рішення суду стосуються виключно порушень прав людини, закріплених Конвенцією. За результатами рішень суд призначає грошове відшкодування стороні, чиї права були порушені, а держава зобов’язана сплачувати ці компенсації, враховуючи судові витрати, витрати на адвокатів та пеню за несвоєчасну сплату. Рішення суду набирає законної сили через три місяці після його винесення. Тому компенсації, які були присуджені у жовтні-грудні мають виплачуватись вже наступного року.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розміри сплачених та нарахованих внесків щорічно публікуються в [https://minjust.gov.ua/m/zviti-pro-rezultati-diyalnosti-upovnovajenogo-u-spravah-evropeyskogo-sudu-z-prav-lyudini звітах] про результати діяльності уповноваженого в справах ЄСПЛ та Аналітичних звітах [https://rm.coe.int/1680709769 ЄСПЛ (Country Factsheet)].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Важливо зазначити, що нарахування за рішеннями ЄСПЛ відбуваються у євро, в той час, як Україна сплачує суми компенсації у гривнях. Це стало особливо відчутним у 2013-2014 роках, коли Україна сплачувала за рішення ЄСПЛ менше третини компенсацій і повинна була їх відшкодувати у наступних роках, однак в цей же час відбувся значний стрибок курсу євро —  з 10 до 15 гривень у 2014 році та з 15 до 24 у 2015. Таким чином, суми компенсацій, нараховані за рішеннями ЄСПЛ, значно зросли в перерахунку на національну валюту. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Загалом з 2006 року Україна сплатила за рішеннями ЄСПЛ більше 1 млрд 770 млн гривень за порушення Європейської конвенції з прав людини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Viz 1.jpg|середній]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Впровадження Custody Records в Україні]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%A1%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%83%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%3F&amp;diff=942</id>
		<title>Скільки Україні коштує порушення прав людини?</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%A1%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%83%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%3F&amp;diff=942"/>
		<updated>2021-01-18T10:19:03Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Конвенцією «Про захист прав людини і основоположних свобод» Ради Європи від 1950 року, яку Україна ратифікувала 1997 року, передбачено створення Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі країни, які ратифікували Конвенцію. Сам суд був створений та почав діяти 1998 року. Рішення суду стосуються виключно порушень прав людини, закріплених Конвенцією. За результатами рішень суд призначає грошове відшкодування стороні, чиї права були порушені, а держава зобов’язана сплачувати ці компенсації, враховуючи судові витрати, витрати на адвокатів та пеню за несвоєчасну сплату. Рішення суду набирає законної сили через три місяці після його винесення. Тому компенсації, які були присуджені у жовтні-грудні мають виплачуватись вже наступного року.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розміри сплачених та нарахованих внесків щорічно публікуються в [https://minjust.gov.ua/m/zviti-pro-rezultati-diyalnosti-upovnovajenogo-u-spravah-evropeyskogo-sudu-z-prav-lyudini звітах] про результати діяльності уповноваженого в справах ЄСПЛ та Аналітичних звітах [https://rm.coe.int/1680709769 ЄСПЛ (Country Factsheet)].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Важливо зазначити, що нарахування за рішеннями ЄСПЛ відбуваються у євро, в той час, як Україна сплачує суми компенсації у гривнях. Це стало особливо відчутним у 2013-2014 роках, коли Україна сплачувала за рішення ЄСПЛ менше третини компенсацій і повинна була їх відшкодувати у наступних роках, однак в цей же час відбувся значний стрибок курсу євро —  з 10 до 15 гривень у 2014 році та з 15 до 24 у 2015. Таким чином, суми компенсацій, нараховані за рішеннями ЄСПЛ, значно зросли в перерахунку на національну валюту. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Загалом з 2006 року Україна сплатила за рішеннями ЄСПЛ більше 1 млрд 770 млн гривень за порушення Європейської конвенції з прав людини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Viz 1.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Впровадження Custody Records в Україні]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Viz_1.jpg&amp;diff=941</id>
		<title>Файл:Viz 1.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Viz_1.jpg&amp;diff=941"/>
		<updated>2021-01-18T10:18:57Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Загалом з 2006 року Україна сплатила за рішеннями ЄСПЛ більше 1 млрд 770 млн гривень за порушення Європейської конвенції з прав людини.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%A1%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%83%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%3F&amp;diff=940</id>
		<title>Скільки Україні коштує порушення прав людини?</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%A1%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%83%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%3F&amp;diff=940"/>
		<updated>2021-01-18T10:17:01Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Конвенцією «Про захист прав людини і основоположних свобод» Ради Європи від 1950 року, яку Україна ратифікувала 1997 року, передбачено створення Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі країни, які ратифікували Конвенцію. Сам суд був створений та почав діяти 1998 року. Рішення суду стосуються виключно порушень прав людини, закріплених Конвенцією. За результатами рішень суд призначає грошове відшкодування стороні, чиї права були порушені, а держава зобов’язана сплачувати ці компенсації, враховуючи судові витрати, витрати на адвокатів та пеню за несвоєчасну сплату. Рішення суду набирає законної сили через три місяці після його винесення. Тому компенсації, які були присуджені у жовтні-грудні мають виплачуватись вже наступного року.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розміри сплачених та нарахованих внесків щорічно публікуються в [https://minjust.gov.ua/m/zviti-pro-rezultati-diyalnosti-upovnovajenogo-u-spravah-evropeyskogo-sudu-z-prav-lyudini звітах] про результати діяльності уповноваженого в справах ЄСПЛ та Аналітичних звітах [https://rm.coe.int/1680709769 ЄСПЛ (Country Factsheet)].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Важливо зазначити, що нарахування за рішеннями ЄСПЛ відбуваються у євро, в той час, як Україна сплачує суми компенсації у гривнях. Це стало особливо відчутним у 2013-2014 роках, коли Україна сплачувала за рішення ЄСПЛ менше третини компенсацій і повинна була їх відшкодувати у наступних роках, однак в цей же час відбувся значний стрибок курсу євро —  з 10 до 15 гривень у 2014 році та з 15 до 24 у 2015. Таким чином, суми компенсацій, нараховані за рішеннями ЄСПЛ, значно зросли в перерахунку на національну валюту. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Загалом з 2006 року Україна сплатила за рішеннями ЄСПЛ більше 1 млрд 770 млн гривень за порушення Європейської конвенції з прав людини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
viz_1.jpg|Опис1&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Впровадження Custody Records в Україні]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%A1%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%83%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%3F&amp;diff=939</id>
		<title>Скільки Україні коштує порушення прав людини?</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%A1%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%83%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%3F&amp;diff=939"/>
		<updated>2021-01-18T10:16:48Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Конвенцією «Про захист прав людини і основоположних свобод» Ради Європи від 1950 року, яку Україна ратифікувала 1997 року, передбачено створення Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі країни, які ратифікували Конвенцію. Сам суд був створений та почав діяти 1998 року. Рішення суду стосуються виключно порушень прав людини, закріплених Конвенцією. За результатами рішень суд призначає грошове відшкодування стороні, чиї права були порушені, а держава зобов’язана сплачувати ці компенсації, враховуючи судові витрати, витрати на адвокатів та пеню за несвоєчасну сплату. Рішення суду набирає законної сили через три місяці після його винесення. Тому компенсації, які були присуджені у жовтні-грудні мають виплачуватись вже наступного року.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розміри сплачених та нарахованих внесків щорічно публікуються в [https://minjust.gov.ua/m/zviti-pro-rezultati-diyalnosti-upovnovajenogo-u-spravah-evropeyskogo-sudu-z-prav-lyudini звітах] про результати діяльності уповноваженого в справах ЄСПЛ та Аналітичних звітах [https://rm.coe.int/1680709769 ЄСПЛ (Country Factsheet)].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Важливо зазначити, що нарахування за рішеннями ЄСПЛ відбуваються у євро, в той час, як Україна сплачує суми компенсації у гривнях. Це стало особливо відчутним у 2013-2014 роках, коли Україна сплачувала за рішення ЄСПЛ менше третини компенсацій і повинна була їх відшкодувати у наступних роках, однак в цей же час відбувся значний стрибок курсу євро —  з 10 до 15 гривень у 2014 році та з 15 до 24 у 2015. Таким чином, суми компенсацій, нараховані за рішеннями ЄСПЛ, значно зросли в перерахунку на національну валюту. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Загалом з 2006 року Україна сплатила за рішеннями ЄСПЛ більше 1 млрд 770 млн гривень за порушення Європейської конвенції з прав людини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
/materials/viz_1.jpg|Опис1&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Впровадження Custody Records в Україні]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%A1%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%83%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%3F&amp;diff=938</id>
		<title>Скільки Україні коштує порушення прав людини?</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%A1%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%83%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%3F&amp;diff=938"/>
		<updated>2021-01-18T10:16:37Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Конвенцією «Про захист прав людини і основоположних свобод» Ради Європи від 1950 року, яку Україна ратифікувала 1997 року, передбачено створення Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі країни, які ратифікували Конвенцію. Сам суд був створений та почав діяти 1998 року. Рішення суду стосуються виключно порушень прав людини, закріплених Конвенцією. За результатами рішень суд призначає грошове відшкодування стороні, чиї права були порушені, а держава зобов’язана сплачувати ці компенсації, враховуючи судові витрати, витрати на адвокатів та пеню за несвоєчасну сплату. Рішення суду набирає законної сили через три місяці після його винесення. Тому компенсації, які були присуджені у жовтні-грудні мають виплачуватись вже наступного року.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розміри сплачених та нарахованих внесків щорічно публікуються в [https://minjust.gov.ua/m/zviti-pro-rezultati-diyalnosti-upovnovajenogo-u-spravah-evropeyskogo-sudu-z-prav-lyudini звітах] про результати діяльності уповноваженого в справах ЄСПЛ та Аналітичних звітах [https://rm.coe.int/1680709769 ЄСПЛ (Country Factsheet)].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Важливо зазначити, що нарахування за рішеннями ЄСПЛ відбуваються у євро, в той час, як Україна сплачує суми компенсації у гривнях. Це стало особливо відчутним у 2013-2014 роках, коли Україна сплачувала за рішення ЄСПЛ менше третини компенсацій і повинна була їх відшкодувати у наступних роках, однак в цей же час відбувся значний стрибок курсу євро —  з 10 до 15 гривень у 2014 році та з 15 до 24 у 2015. Таким чином, суми компенсацій, нараховані за рішеннями ЄСПЛ, значно зросли в перерахунку на національну валюту. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Загалом з 2006 року Україна сплатила за рішеннями ЄСПЛ більше 1 млрд 770 млн гривень за порушення Європейської конвенції з прав людини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
http://custodyrecords.com/materials/viz_1.jpg|Опис1&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Впровадження Custody Records в Україні]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%A1%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%83%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%3F&amp;diff=937</id>
		<title>Скільки Україні коштує порушення прав людини?</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%A1%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%83%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%3F&amp;diff=937"/>
		<updated>2021-01-18T10:15:58Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Конвенцією «Про захист прав людини і основоположних свобод» Ради Європи від 1950 року, яку Україна ратифікувала 1997 року, передбачено створення Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі країни, які ратифікували Конвенцію. Сам суд був створений та почав діяти 1998 року. Рішення суду стосуються виключно порушень прав людини, закріплених Конвенцією. За результатами рішень суд призначає грошове відшкодування стороні, чиї права були порушені, а держава зобов’язана сплачувати ці компенсації, враховуючи судові витрати, витрати на адвокатів та пеню за несвоєчасну сплату. Рішення суду набирає законної сили через три місяці після його винесення. Тому компенсації, які були присуджені у жовтні-грудні мають виплачуватись вже наступного року.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розміри сплачених та нарахованих внесків щорічно публікуються в [https://minjust.gov.ua/m/zviti-pro-rezultati-diyalnosti-upovnovajenogo-u-spravah-evropeyskogo-sudu-z-prav-lyudini звітах] про результати діяльності уповноваженого в справах ЄСПЛ та Аналітичних звітах [https://rm.coe.int/1680709769 ЄСПЛ (Country Factsheet)].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Важливо зазначити, що нарахування за рішеннями ЄСПЛ відбуваються у євро, в той час, як Україна сплачує суми компенсації у гривнях. Це стало особливо відчутним у 2013-2014 роках, коли Україна сплачувала за рішення ЄСПЛ менше третини компенсацій і повинна була їх відшкодувати у наступних роках, однак в цей же час відбувся значний стрибок курсу євро —  з 10 до 15 гривень у 2014 році та з 15 до 24 у 2015. Таким чином, суми компенсацій, нараховані за рішеннями ЄСПЛ, значно зросли в перерахунку на національну валюту. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Загалом з 2006 року Україна сплатила за рішеннями ЄСПЛ більше 1 млрд 770 млн гривень за порушення Європейської конвенції з прав людини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;iframe key=&amp;quot;mykey1&amp;quot; path=&amp;quot;http://custodyrecords.com/materials/viz_1.jpg&amp;quot; height=&amp;quot;1000&amp;quot; align=&amp;quot;middle&amp;quot; width=&amp;quot;870&amp;quot; marginwidth=&amp;quot;100&amp;quot;/&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Впровадження Custody Records в Україні]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%A1%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%83%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%3F&amp;diff=936</id>
		<title>Скільки Україні коштує порушення прав людини?</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%A1%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%83%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%3F&amp;diff=936"/>
		<updated>2021-01-18T10:15:00Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Конвенцією «Про захист прав людини і основоположних свобод» Ради Європи від 1950 року, яку Україна ратифікувала 1997 року, передбачено створення Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі країни, які ратифікували Конвенцію. Сам суд був створений та почав діяти 1998 року. Рішення суду стосуються виключно порушень прав людини, закріплених Конвенцією. За результатами рішень суд призначає грошове відшкодування стороні, чиї права були порушені, а держава зобов’язана сплачувати ці компенсації, враховуючи судові витрати, витрати на адвокатів та пеню за несвоєчасну сплату. Рішення суду набирає законної сили через три місяці після його винесення. Тому компенсації, які були присуджені у жовтні-грудні мають виплачуватись вже наступного року.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розміри сплачених та нарахованих внесків щорічно публікуються в [https://minjust.gov.ua/m/zviti-pro-rezultati-diyalnosti-upovnovajenogo-u-spravah-evropeyskogo-sudu-z-prav-lyudini звітах] про результати діяльності уповноваженого в справах ЄСПЛ та Аналітичних звітах [https://rm.coe.int/1680709769 ЄСПЛ (Country Factsheet)].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Важливо зазначити, що нарахування за рішеннями ЄСПЛ відбуваються у євро, в той час, як Україна сплачує суми компенсації у гривнях. Це стало особливо відчутним у 2013-2014 роках, коли Україна сплачувала за рішення ЄСПЛ менше третини компенсацій і повинна була їх відшкодувати у наступних роках, однак в цей же час відбувся значний стрибок курсу євро —  з 10 до 15 гривень у 2014 році та з 15 до 24 у 2015. Таким чином, суми компенсацій, нараховані за рішеннями ЄСПЛ, значно зросли в перерахунку на національну валюту. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Загалом з 2006 року Україна сплатила за рішеннями ЄСПЛ більше 1 млрд 770 млн гривень за порушення Європейської конвенції з прав людини.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%A1%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%83%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%3F&amp;diff=935</id>
		<title>Скільки Україні коштує порушення прав людини?</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%A1%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%83%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%3F&amp;diff=935"/>
		<updated>2021-01-18T10:12:39Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: Створена сторінка: Конвенцією «Про захист прав людини і основоположних свобод» Ради Європи від 1950 року, як...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Конвенцією «Про захист прав людини і основоположних свобод» Ради Європи від 1950 року, яку Україна ратифікувала 1997 року, передбачено створення Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі країни, які ратифікували Конвенцію. Сам суд був створений та почав діяти 1998 року. Рішення суду стосуються виключно порушень прав людини, закріплених Конвенцією. За результатами рішень суд призначає грошове відшкодування стороні, чиї права були порушені, а держава зобов’язана сплачувати ці компенсації, враховуючи судові витрати, витрати на адвокатів та пеню за несвоєчасну сплату. Рішення суду набирає законної сили через три місяці після його винесення. Тому компенсації, які були присуджені у жовтні-грудні мають виплачуватись вже наступного року.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розміри сплачених та нарахованих внесків щорічно публікуються в звітах про результати діяльності уповноваженого в справах ЄСПЛ та Аналітичних звітах ЄСПЛ (Country Factsheet).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Важливо зазначити, що нарахування за рішеннями ЄСПЛ відбуваються у євро, в той час, як Україна сплачує суми компенсації у гривнях. Це стало особливо відчутним у 2013-2014 роках, коли Україна сплачувала за рішення ЄСПЛ менше третини компенсацій і повинна була їх відшкодувати у наступних роках, однак в цей же час відбувся значний стрибок курсу євро —  з 10 до 15 гривень у 2014 році та з 15 до 24 у 2015. Таким чином, суми компенсацій, нараховані за рішеннями ЄСПЛ, значно зросли в перерахунку на національну валюту. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Загалом з 2006 року Україна сплатила за рішеннями ЄСПЛ більше 1 млрд 770 млн гривень за порушення Європейської конвенції з прав людини.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%AF%D0%BA_Custody_Records_%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%82%D0%B8_%D1%83_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%96_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%B2_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%96%3F&amp;diff=928</id>
		<title>Як Custody Records може допомогти у розгляді справ в суді?</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%AF%D0%BA_Custody_Records_%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%82%D0%B8_%D1%83_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%96_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%B2_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%96%3F&amp;diff=928"/>
		<updated>2021-01-11T07:33:08Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;У минулому ньюзлеттері ми розглянули справу ЄСПЛ «Вергельський проти України» і як застосування системи Custody Records могло б допомогти у вирішенні питання справи щодо неналежного поводження, та загалом йому запобігти. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зараз ми пропонуємо розглянути ще одну справу з національної судової практики, яка наразі знаходиться на судовому розгляді, тому ми не можемо однозначно стверджувати факт неналежного поводження чи його відсутність. Натомість ми розглянемо об’єктивні обставини, визначені під час судового розгляду, та як Custody Records могла б допомогти у вирішенні цієї та подібних справ.&lt;br /&gt;
Обвинувачені скаржилися на неналежне поводження з боку поліції під час проведення слідчих дій - для спростування скарги було використане відео.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми не ставимо за мету і не можемо оцінити винуватість обвинувачених осіб, довести чи спростувати факт неналежного поводження, проте хочемо продемонструвати, як відсутність контролю за забезпеченням прав затриманих осіб може призвести до оскарження рішень та ймовірного уникнення покарання злочинцями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так, за результатами перших чотирьох судових засідань по справі обвинуваченим особам продовжували строки тримання під вартою. Лише 11 квітня 2019 року було оголошено вирок суду, хоча фактично затримання було проведено 4 серпня 2018 року. '''В тексті вироку зазначено, що один із обвинувачених не згодний зі своїми показаннями, наданими під час проведення слідчого експерименту, через здійснення на нього працівниками поліцейськими психологічного тиску та фізичного насильства з метою отримання зізнання в скоєнні злочину.''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Суд не знайшов об'єктивного підтвердження цього факту в ході судового розгляду, '''оскільки під час перегляду відеозапису слідчого експерименту за участю обвинуваченого вбачається, що такий проводився в присутності понятих.''' Суд також зауважив, що відповідний протокол проведення слідчої дії не містить будь-яких зауважень учасників про застосування будь-якого тиску з боку працівників поліції на обвинуваченого. Це також підтверджується відеозаписом слідчого експерименту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Невизнання обвинуваченими своєї вини суд розцінив як їх захисну версію з метою уникнення кримінальної відповідальності за тяжкий злочин.&lt;br /&gt;
Як ми далі побачимо, саме '''скарга на неналежне поводження буде фігурувати у всіх наступних судових розглядах.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Після ознайомлення 23 квітня 2019 року із матеріалами справи обвинувачені подали апеляційну скаргу, яка прийнята до розгляду 3 червня 2019 року.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під час судового розгляду в апеляційній інстанції адвокат обвинуваченого заявляв, що '''не вважає допустимим доказом по справі протокол проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного, де останній зізнався у вчиненні злочину, оскільки до нього було застосовано тиск з боку працівників поліції, на що суд, при винесенні рішення, не звернув уваги.'''&lt;br /&gt;
Суд в свою чергу прокоментував відповідну заяву адвоката тим, що докази не знайшли обґрунтованого підтвердження. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За результатами розгляду Апеляційний суд ухвалив: апеляційні заяви обвинувачених залишити без задоволення, а вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 11 квітня 2019 року без змін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5 лютого 2020 року після проведення всіх підготовчих дій відбувся розгляд справи у Верховному Суді колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду.&lt;br /&gt;
Обвинувачені на той час вже почали відбувати покарання у виправній колонії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Захисники обвинувачених зауважували: '''протокол про проведення слідчого експерименту є недопустимим у зв'язку з незабезпеченням обвинуваченого захисником під час цієї слідчої дії та застосуванням до нього тиску,''' про що останній неодноразово заявляв у ході судового розгляду, проте його заяви належним чином не перевірені в передбаченому законом порядку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прокурор частково підтримав доводи касаційної скарги, вважав за необхідне скасувати рішення суду апеляційної інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.&lt;br /&gt;
Відповідно до ч. 6 ст. 206 КПК, '''якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства''' під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі, '''слідчий суддя зобов’язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву''' та, зокрема, доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Виходячи із положень ст. 3 Конвенції, за обставин, '''коли особа висуває небезпідставну скаргу на жорстоке поводження з нею,''' а саме застосування недозволених методів під час проведення слідства та дізнання, у поєднанні із загальним обов'язком держави за ст. 1 Конвенції, '''слід провести ефективне офіційне розслідування.''' Це означає, що таке розслідування повинно бути ретельним, а органи влади завжди повинні добросовісно намагатися з’ясувати те, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи, або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (правова позиція ЄСПЛ, викладена в рішеннях у справах «Яременко проти України» (п. 57 рішення від 12 червня 2008 року), «Вергельський проти України» (п. 97 рішення від 12 березня 2009 року), «Олексій Михайлович Захарків проти України» (рішення від 24 червня 2010 року), «Нечипорук і Йонкало проти України» (рішення від 21 квітня 2011 року).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У своєму рішенні Касаційний суд резюмував: «У суді першої інстанції представник обвинуваченого протягом судового слідства та в судових дебатах неодноразово заявляв про застосування фізичного насильства, однак суд першої інстанції не врахував вимог КПК, практику ЄСПЛ та належним чином не перевірив вказані твердження обвинуваченого.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Суд апеляційної інстанції залишив поза увагою доводи засудженого про застосування щодо нього насильства та без належної перевірки таких доводів шляхом офіційного розслідування зазначив про їх безпідставність. Такий підхід, у контексті положень статей 2, 7, 9, 11, 206 КПК, ст. 3 Конвенції, а також усталеної практики ЄСПЛ, є неприпустимим» та постановив, що факти тиску на обвинуваченого мають бути перевірені під час '''нового розгляду кримінального провадження, під час якого апеляційному суду слід врахувати наведене, ретельно здійснити перевірку доводів про застосування до засудженого насильства з боку працівників поліції''' та урахування вимог кримінального процесуального закону, Конвенції, практики ЄСПЛ, після чого ухвалити законне, обґрунтоване, належним чином мотивоване рішення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За таких обставин викладена в касаційній скарзі захисника вимога до суду касаційної інстанції підлягає частковому задоволенню, а ухвала Чернігівського апеляційного суду від 01 липня 2019 року – скасуванню.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''В касації було прийнято «Ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 01 липня 2019 року щодо обвинувачених скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.»&lt;br /&gt;
Розгляд справи в апеляційній інстанції відбувся 31 березня 2020 року, суд скасував вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 11 квітня 2019 року та призначив новий судовий розгляд у суді першої інстанції.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За результатами нового розгляду в суді першої інстанції 22 вересня 2020 року суд фактично підтвердив вирок, який був винесений 2019 року. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/91743162).&lt;br /&gt;
Також у вироці суду зазначається, що за фактами звернень обвинуваченого було відкрите кримінальне провадження «Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу», внесені відповідні відомості до ЄРДР за №42020271210000065 за ч.2 ст.365 КК України (а.п.47,48 т.3), та проводиться досудове розслідування. Але, на думку суду, обвинувачений повністю користувався своїми процесуальними правами під час розгляду даного провадження, зокрема, і можливістю вільного давання показань по суті кримінального провадження. У свою чергу відеозапис слідчого експерименту за його участю, в яких останній давав викривальні покази та щодо яких наводив доводи у своїй заяві (т.1 а.п.206), судом не досліджувався.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Після того, як ми повністю виклали обставини цієї справи, варто звернути увагу на те, як захист прав затриманих осіб може в подальшому запобігати розгляду скарг протягом цілого року. Також в обвинуваченого є можливість протягом місяця з моменту винесення вироку судом (до 22.10.20) подати апеляційну скаргу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Резюмуємо: '''суди першої та апеляційної інстанцій належним чином не розглянули звернення обвинуваченого щодо фізичного та морального тиску з метою отримання зізнання,''' яке в подальшому зробив обвинувачений. Більше того, в ухвалах суду йдеться про те, що така позиція обвинуваченого пов’язана з бажанням уникнути покарання та ввести суд і слідство в оману. Суд Касаційної інстанції у свою чергу звернув увагу на неналежний розгляд звернень обвинуваченого і повернув розгляд справи в апеляційну інстанцію. Та ж призначила новий розгляд в суді першої інстанції, який виніс рішення аналогічне тому, яке було 2019 року, з тією різницею, що цього разу було відкрито кримінальне провадження щодо перевищення влади та службових повноважень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В сухому залишку: суди протягом року розглядали цю справу. Відповідно, це вимагає ресурсів, а повторне винесення аналогічного рішення може призвести до того, що історія повториться. Також необхідно звернути увагу, '''що на скарзі про неналежне поводження ґрунтується і позиція захисту, що в майбутньому може призвести до повторного розгляду судом, у випадку, якщо буде доведено, що на обвинуваченого чинився тиск.''' Також може бути поданий позов до Європейського суду з прав людини щодо порушення статті 3 Конвенції не тільки щодо факту неналежного поводження, але і щодо неефективного розслідування цього факту, що у випадку прийняття судом рішення на користь обвинуваченого призведе до необхідності сплати Україною компенсації за моральну шкоду, а це —  кошти платників податків перш за все.&lt;br /&gt;
Як система забезпечення прав затриманих може допомогти в таких випадках? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Після скарги обвинуваченого щодо тиску на нього суд переглянув протоколи слідчого експерименту та відео. Оскільки на відео не підтверджується факт здійснення тиску на затриману особу і присутні поняті, —  тиск не чинився. Та чи міг він бути до проведення слідчого експерименту? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згідно з дослідженням «Розкажи мені, що сталося або зізнайся!», яке провела ініціатива Процесуальне інтерв’ю.Україна, через те, що зізнання під час допиту не можуть бути беззаперечно прийняті судом відповідно до частини 4 статті 95 КПК. Автори дослідження висунули гіпотезу, що зізнання обвинуваченого під час досудового розслідування часто фіксується результатами слідчого експерименту.&lt;br /&gt;
Відповідно, тиск на особу міг чинитись перед цим, під час перебування особи в слідчому ізоляторі, викликів у відділення поліції тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Також у своїй скарзі представник обвинуваченого стверджував, що протокол слідчої дії підписувався без його присутності, а сам обвинувачений був проінформований про свої права вже після, а не до проведення експерименту. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Електронна система забезпечення прав затриманих дозволяє чітко контролювати всі дії, які відбуваються із затриманою особою на всіх етапах.''' Так, наприклад, якщо особа потрапляє до відділу поліції, це обов’язково фіксується в електронному журналі, як підтвердження — відеозапис із вестибюлю. Спілкування зі слідчим може проходити тільки у спеціально відведеній кімнаті з відеоспостереженням, тому можливість тиску на допитувану особу виключена, інформація про переміщення особи фіксується у системі і чітко зрозуміло, коли особа залишає приміщення, куди її перевозять та коли вона повертається.&lt;br /&gt;
Впровадження системи Custody Records потенційно може оптимізувати роботу судів та дає змогу збирати чіткі докази, які доводять або спростовують тиск на затриману особу, заощаджуючи час суддям різних інстанцій та зменшуючи кількість скарг до ЄСПЛ, що в подальшому позитивно відобразиться і на фінансових витратах України.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%AF%D0%BA_Custody_Records_%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%82%D0%B8_%D1%83_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%96_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%B2_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%96%3F&amp;diff=927</id>
		<title>Як Custody Records може допомогти у розгляді справ в суді?</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%AF%D0%BA_Custody_Records_%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%82%D0%B8_%D1%83_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%96_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%B2_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%96%3F&amp;diff=927"/>
		<updated>2021-01-11T07:26:27Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;У минулому ньюзлеттері ми розглянули справу ЄСПЛ «Вергельський проти України» і як застосування системи Custody Records могло б допомогти у вирішенні питання справи щодо неналежного поводження, та загалом йому запобігти. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зараз ми пропонуємо розглянути ще одну справу з національної судової практики, яка наразі знаходиться на судовому розгляді, тому ми не можемо однозначно стверджувати факт неналежного поводження чи його відсутність. Натомість ми розглянемо об’єктивні обставини, визначені під час судового розгляду, та як Custody Records могла б допомогти у вирішенні цієї та подібних справ.&lt;br /&gt;
Обвинувачені скаржилися на неналежне поводження з боку поліції під час проведення слідчих дій - для спростування скарги було використане відео.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми не ставимо за мету і не можемо оцінити винуватість обвинувачених осіб, довести чи спростувати факт неналежного поводження, проте хочемо продемонструвати, як відсутність контролю за забезпеченням прав затриманих осіб може призвести до оскарження рішень та ймовірного уникнення покарання злочинцями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так, за результатами перших чотирьох судових засідань по справі обвинуваченим особам продовжували строки тримання під вартою. Лише 11 квітня 2019 року було оголошено вирок суду, хоча фактично затримання було проведено 4 серпня 2018 року. В тексті вироку зазначено, що один із обвинувачених не згодний зі своїми показаннями, наданими під час проведення слідчого експерименту, через здійснення на нього працівниками поліцейськими психологічного тиску та фізичного насильства з метою отримання зізнання в скоєнні злочину. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Суд не знайшов об'єктивного підтвердження цього факту в ході судового розгляду, оскільки під час перегляду відеозапису слідчого експерименту за участю обвинуваченого вбачається, що такий проводився в присутності понятих. Суд також зауважив, що відповідний протокол проведення слідчої дії не містить будь-яких зауважень учасників про застосування будь-якого тиску з боку працівників поліції на обвинуваченого. Це також підтверджується відеозаписом слідчого експерименту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Невизнання обвинуваченими своєї вини суд розцінив як їх захисну версію з метою уникнення кримінальної відповідальності за тяжкий злочин.&lt;br /&gt;
Як ми далі побачимо, саме скарга на неналежне поводження буде фігурувати у всіх наступних судових розглядах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Після ознайомлення 23 квітня 2019 року із матеріалами справи обвинувачені подали апеляційну скаргу, яка прийнята до розгляду 3 червня 2019 року.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під час судового розгляду в апеляційній інстанції адвокат обвинуваченого заявляв, що не вважає допустимим доказом по справі протокол проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного, де останній зізнався у вчиненні злочину, оскільки до нього було застосовано тиск з боку працівників поліції, на що суд, при винесенні рішення, не звернув уваги.&lt;br /&gt;
Суд в свою чергу прокоментував відповідну заяву адвоката тим, що докази не знайшли обґрунтованого підтвердження. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За результатами розгляду Апеляційний суд ухвалив: апеляційні заяви обвинувачених залишити без задоволення, а вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 11 квітня 2019 року без змін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5 лютого 2020 року після проведення всіх підготовчих дій відбувся розгляд справи у Верховному Суді колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду.&lt;br /&gt;
Обвинувачені на той час вже почали відбувати покарання у виправній колонії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Захисники обвинувачених зауважували: протокол про проведення слідчого експерименту є недопустимим у зв'язку з незабезпеченням обвинуваченого захисником під час цієї слідчої дії та застосуванням до нього тиску, про що останній неодноразово заявляв у ході судового розгляду, проте його заяви належним чином не перевірені в передбаченому законом порядку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прокурор частково підтримав доводи касаційної скарги, вважав за необхідне скасувати рішення суду апеляційної інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.&lt;br /&gt;
Відповідно до ч. 6 ст. 206 КПК, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі, слідчий суддя зобов’язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та, зокрема, доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Виходячи із положень ст. 3 Конвенції, за обставин, коли особа висуває небезпідставну скаргу на жорстоке поводження з нею, а саме застосування недозволених методів під час проведення слідства та дізнання, у поєднанні із загальним обов'язком держави за ст. 1 Конвенції, слід провести ефективне офіційне розслідування. Це означає, що таке розслідування повинно бути ретельним, а органи влади завжди повинні добросовісно намагатися з’ясувати те, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи, або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (правова позиція ЄСПЛ, викладена в рішеннях у справах «Яременко проти України» (п. 57 рішення від 12 червня 2008 року), «Вергельський проти України» (п. 97 рішення від 12 березня 2009 року), «Олексій Михайлович Захарків проти України» (рішення від 24 червня 2010 року), «Нечипорук і Йонкало проти України» (рішення від 21 квітня 2011 року).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У своєму рішенні Касаційний суд резюмував: «У суді першої інстанції представник обвинуваченого протягом судового слідства та в судових дебатах неодноразово заявляв про застосування фізичного насильства, однак суд першої інстанції не врахував вимог КПК, практику ЄСПЛ та належним чином не перевірив вказані твердження обвинуваченого.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Суд апеляційної інстанції залишив поза увагою доводи засудженого про застосування щодо нього насильства та без належної перевірки таких доводів шляхом офіційного розслідування зазначив про їх безпідставність. Такий підхід, у контексті положень статей 2, 7, 9, 11, 206 КПК, ст. 3 Конвенції, а також усталеної практики ЄСПЛ, є неприпустимим».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Та постановив, що факти тиску на обвинуваченого мають бути перевірені під час нового розгляду кримінального провадження, під час якого апеляційному суду слід врахувати наведене, ретельно здійснити перевірку доводів про застосування до засудженого насильства з боку працівників поліції та урахування вимог кримінального процесуального закону, Конвенції, практики ЄСПЛ, після чого ухвалити законне, обґрунтоване, належним чином мотивоване рішення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За таких обставин викладена в касаційній скарзі захисника вимога до суду касаційної інстанції підлягає частковому задоволенню, а ухвала Чернігівського апеляційного суду від 01 липня 2019 року – скасуванню.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В касації було прийнято «Ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 01 липня 2019 року щодо обвинувачених скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.»&lt;br /&gt;
Розгляд справи в апеляційній інстанції відбувся 31 березня 2020 року, суд скасував вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 11 квітня 2019 року та призначив новий судовий розгляд у суді першої інстанції.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За результатами нового розгляду в суді першої інстанції 22 вересня 2020 року суд фактично підтвердив вирок, який був винесений 2019 року. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/91743162).&lt;br /&gt;
Також у вироці суду зазначається, що за фактами звернень обвинуваченого було відкрите кримінальне провадження «Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу», внесені відповідні відомості до ЄРДР за №42020271210000065 за ч.2 ст.365 КК України (а.п.47,48 т.3), та проводиться досудове розслідування. Але, на думку суду, обвинувачений повністю користувався своїми процесуальними правами під час розгляду даного провадження, зокрема, і можливістю вільного давання показань по суті кримінального провадження. У свою чергу відеозапис слідчого експерименту за його участю, в яких останній давав викривальні покази та щодо яких наводив доводи у своїй заяві (т.1 а.п.206), судом не досліджувався.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Після того, як ми повністю виклали обставини цієї справи, варто звернути увагу на те, як захист прав затриманих осіб може в подальшому запобігати розгляду скарг протягом цілого року. Також в обвинуваченого є можливість протягом місяця з моменту винесення вироку судом (до 22.10.20) подати апеляційну скаргу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Резюмуємо: суди першої та апеляційної інстанцій належним чином не розглянули звернення обвинуваченого щодо фізичного та морального тиску з метою отримання зізнання, яке в подальшому зробив обвинувачений. Більше того, в ухвалах суду йдеться про те, що така позиція обвинуваченого пов’язана з бажанням уникнути покарання та ввести суд і слідство в оману. Суд Касаційної інстанції у свою чергу звернув увагу на неналежний розгляд звернень обвинуваченого і повернув розгляд справи в апеляційну інстанцію. Та ж призначила новий розгляд в суді першої інстанції, який виніс рішення аналогічне тому, яке було 2019 року, з тією різницею, що цього разу було відкрито кримінальне провадження щодо перевищення влади та службових повноважень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В сухому залишку: суди протягом року розглядали цю справу. Відповідно, це вимагає ресурсів, а повторне винесення аналогічного рішення може призвести до того, що історія повториться. Також необхідно звернути увагу, що на скарзі про неналежне поводження ґрунтується і позиція захисту, що в майбутньому може призвести до повторного розгляду судом, у випадку, якщо буде доведено, що на обвинуваченого чинився тиск. Також може бути поданий позов до Європейського суду з прав людини щодо порушення статті 3 Конвенції не тільки щодо факту неналежного поводження, але і щодо неефективного розслідування цього факту, що у випадку прийняття судом рішення на користь обвинуваченого призведе до необхідності сплати Україною компенсації за моральну шкоду, а це —  кошти платників податків перш за все.&lt;br /&gt;
Як система забезпечення прав затриманих може допомогти в таких випадках? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Після скарги обвинуваченого щодо тиску на нього суд переглянув протоколи слідчого експерименту та відео. Оскільки на відео не підтверджується факт здійснення тиску на затриману особу і присутні поняті, —  тиск не чинився. Та чи міг він бути до проведення слідчого експерименту? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згідно з дослідженням «Розкажи мені, що сталося або зізнайся!», яке провела ініціатива Процесуальне інтерв’ю.Україна, через те, що зізнання під час допиту не можуть бути беззаперечно прийняті судом відповідно до частини 4 статті 95 КПК. Автори дослідження висунули гіпотезу, що зізнання обвинуваченого під час досудового розслідування часто фіксується результатами слідчого експерименту.&lt;br /&gt;
Відповідно, тиск на особу міг чинитись перед цим, під час перебування особи в слідчому ізоляторі, викликів у відділення поліції тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Також у своїй скарзі представник обвинуваченого стверджував, що протокол слідчої дії підписувався без його присутності, а сам обвинувачений був проінформований про свої права вже після, а не до проведення експерименту. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Електронна система забезпечення прав затриманих дозволяє чітко контролювати всі дії, які відбуваються із затриманою особою на всіх етапах. Так, наприклад, якщо особа потрапляє до відділу поліції, це обов’язково фіксується в електронному журналі, як підтвердження — відеозапис із вестибюлю. Спілкування зі слідчим може проходити тільки у спеціально відведеній кімнаті з відеоспостереженням, тому можливість тиску на допитувану особу виключена, інформація про переміщення особи фіксується у системі і чітко зрозуміло, коли особа залишає приміщення, куди її перевозять та коли вона повертається.&lt;br /&gt;
Впровадження системи Custody Records потенційно може оптимізувати роботу судів та дає змогу збирати чіткі докази, які доводять або спростовують тиск на затриману особу, заощаджуючи час суддям різних інстанцій та зменшуючи кількість скарг до ЄСПЛ, що в подальшому позитивно відобразиться і на фінансових витратах України.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%AF%D0%BA_Custody_Records_%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%82%D0%B8_%D1%83_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%96_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%B2_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%96%3F&amp;diff=926</id>
		<title>Як Custody Records може допомогти у розгляді справ в суді?</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%AF%D0%BA_Custody_Records_%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%82%D0%B8_%D1%83_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%96_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%B2_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%96%3F&amp;diff=926"/>
		<updated>2021-01-11T07:25:37Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: Створена сторінка: У минулому ньюзлеттері ми розглянули справу ЄСПЛ «Вергельський проти України» і як зас...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;У минулому ньюзлеттері ми розглянули справу ЄСПЛ «Вергельський проти України» і як застосування системи Custody Records могло б допомогти у вирішенні питання справи щодо неналежного поводження, та загалом йому запобігти. &lt;br /&gt;
Зараз ми пропонуємо розглянути ще одну справу з національної судової практики, яка наразі знаходиться на судовому розгляді, тому ми не можемо однозначно стверджувати факт неналежного поводження чи його відсутність. Натомість ми розглянемо об’єктивні обставини, визначені під час судового розгляду, та як Custody Records могла б допомогти у вирішенні цієї та подібних справ.&lt;br /&gt;
Обвинувачені скаржилися на неналежне поводження з боку поліції під час проведення слідчих дій - для спростування скарги було використане відео&lt;br /&gt;
Ми не ставимо за мету і не можемо оцінити винуватість обвинувачених осіб, довести чи спростувати факт неналежного поводження, проте хочемо продемонструвати, як відсутність контролю за забезпеченням прав затриманих осіб може призвести до оскарження рішень та ймовірного уникнення покарання злочинцями.&lt;br /&gt;
Так, за результатами перших чотирьох судових засідань по справі обвинуваченим особам продовжували строки тримання під вартою. Лише 11 квітня 2019 року було оголошено вирок суду, хоча фактично затримання було проведено 4 серпня 2018 року. В тексті вироку зазначено, що один із обвинувачених не згодний зі своїми показаннями, наданими під час проведення слідчого експерименту, через здійснення на нього працівниками поліцейськими психологічного тиску та фізичного насильства з метою отримання зізнання в скоєнні злочину. &lt;br /&gt;
Суд не знайшов об'єктивного підтвердження цього факту в ході судового розгляду, оскільки під час перегляду відеозапису слідчого експерименту за участю обвинуваченого вбачається, що такий проводився в присутності понятих. Суд також зауважив, що відповідний протокол проведення слідчої дії не містить будь-яких зауважень учасників про застосування будь-якого тиску з боку працівників поліції на обвинуваченого. Це також підтверджується відеозаписом слідчого експерименту.&lt;br /&gt;
Невизнання обвинуваченими своєї вини суд розцінив як їх захисну версію з метою уникнення кримінальної відповідальності за тяжкий злочин.&lt;br /&gt;
Як ми далі побачимо, саме скарга на неналежне поводження буде фігурувати у всіх наступних судових розглядах.&lt;br /&gt;
Після ознайомлення 23 квітня 2019 року із матеріалами справи обвинувачені подали апеляційну скаргу, яка прийнята до розгляду 3 червня 2019 року.&lt;br /&gt;
Під час судового розгляду в апеляційній інстанції адвокат обвинуваченого заявляв, що не вважає допустимим доказом по справі протокол проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного, де останній зізнався у вчиненні злочину, оскільки до нього було застосовано тиск з боку працівників поліції, на що суд, при винесенні рішення, не звернув уваги.&lt;br /&gt;
Суд в свою чергу прокоментував відповідну заяву адвоката тим, що докази не знайшли обґрунтованого підтвердження. &lt;br /&gt;
За результатами розгляду Апеляційний суд ухвалив: апеляційні заяви обвинувачених залишити без задоволення, а вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 11 квітня 2019 року без змін.&lt;br /&gt;
5 лютого 2020 року після проведення всіх підготовчих дій відбувся розгляд справи у Верховному Суді колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду.&lt;br /&gt;
Обвинувачені на той час вже почали відбувати покарання у виправній колонії.&lt;br /&gt;
Захисники обвинувачених зауважували: протокол про проведення слідчого експерименту є недопустимим у зв'язку з незабезпеченням обвинуваченого захисником під час цієї слідчої дії та застосуванням до нього тиску, про що останній неодноразово заявляв у ході судового розгляду, проте його заяви належним чином не перевірені в передбаченому законом порядку.&lt;br /&gt;
Прокурор частково підтримав доводи касаційної скарги, вважав за необхідне скасувати рішення суду апеляційної інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.&lt;br /&gt;
Відповідно до ч. 6 ст. 206 КПК, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі, слідчий суддя зобов’язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та, зокрема, доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи.&lt;br /&gt;
Виходячи із положень ст. 3 Конвенції, за обставин, коли особа висуває небезпідставну скаргу на жорстоке поводження з нею, а саме застосування недозволених методів під час проведення слідства та дізнання, у поєднанні із загальним обов'язком держави за ст. 1 Конвенції, слід провести ефективне офіційне розслідування. Це означає, що таке розслідування повинно бути ретельним, а органи влади завжди повинні добросовісно намагатися з’ясувати те, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи, або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (правова позиція ЄСПЛ, викладена в рішеннях у справах «Яременко проти України» (п. 57 рішення від 12 червня 2008 року), «Вергельський проти України» (п. 97 рішення від 12 березня 2009 року), «Олексій Михайлович Захарків проти України» (рішення від 24 червня 2010 року), «Нечипорук і Йонкало проти України» (рішення від 21 квітня 2011 року).&lt;br /&gt;
У своєму рішенні Касаційний суд резюмував: «У суді першої інстанції представник обвинуваченого протягом судового слідства та в судових дебатах неодноразово заявляв про застосування фізичного насильства, однак суд першої інстанції не врахував вимог КПК, практику ЄСПЛ та належним чином не перевірив вказані твердження обвинуваченого.&lt;br /&gt;
Суд апеляційної інстанції залишив поза увагою доводи засудженого про застосування щодо нього насильства та без належної перевірки таких доводів шляхом офіційного розслідування зазначив про їх безпідставність. Такий підхід, у контексті положень статей 2, 7, 9, 11, 206 КПК, ст. 3 Конвенції, а також усталеної практики ЄСПЛ, є неприпустимим»&lt;br /&gt;
Та постановив, що факти тиску на обвинуваченого мають бути перевірені під час нового розгляду кримінального провадження, під час якого апеляційному суду слід врахувати наведене, ретельно здійснити перевірку доводів про застосування до засудженого насильства з боку працівників поліції та урахування вимог кримінального процесуального закону, Конвенції, практики ЄСПЛ, після чого ухвалити законне, обґрунтоване, належним чином мотивоване рішення.&lt;br /&gt;
За таких обставин викладена в касаційній скарзі захисника вимога до суду касаційної інстанції підлягає частковому задоволенню, а ухвала Чернігівського апеляційного суду від 01 липня 2019 року – скасуванню.&lt;br /&gt;
В касації було прийнято «Ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 01 липня 2019 року щодо обвинувачених скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.»&lt;br /&gt;
Розгляд справи в апеляційній інстанції відбувся 31 березня 2020 року, суд скасував вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 11 квітня 2019 року та призначив новий судовий розгляд у суді першої інстанції.&lt;br /&gt;
За результатами нового розгляду в суді першої інстанції 22 вересня 2020 року суд фактично підтвердив вирок, який був винесений 2019 року. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/91743162).&lt;br /&gt;
Також у вироці суду зазначається, що за фактами звернень обвинуваченого було відкрите кримінальне провадження «Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу», внесені відповідні відомості до ЄРДР за №42020271210000065 за ч.2 ст.365 КК України (а.п.47,48 т.3), та проводиться досудове розслідування. Але, на думку суду, обвинувачений повністю користувався своїми процесуальними правами під час розгляду даного провадження, зокрема, і можливістю вільного давання показань по суті кримінального провадження. У свою чергу відеозапис слідчого експерименту за його участю, в яких останній давав викривальні покази та щодо яких наводив доводи у своїй заяві (т.1 а.п.206), судом не досліджувався.&lt;br /&gt;
Після того, як ми повністю виклали обставини цієї справи, варто звернути увагу на те, як захист прав затриманих осіб може в подальшому запобігати розгляду скарг протягом цілого року. Також в обвинуваченого є можливість протягом місяця з моменту винесення вироку судом (до 22.10.20) подати апеляційну скаргу.&lt;br /&gt;
Резюмуємо: суди першої та апеляційної інстанцій належним чином не розглянули звернення обвинуваченого щодо фізичного та морального тиску з метою отримання зізнання, яке в подальшому зробив обвинувачений. Більше того, в ухвалах суду йдеться про те, що така позиція обвинуваченого пов’язана з бажанням уникнути покарання та ввести суд і слідство в оману. Суд Касаційної інстанції у свою чергу звернув увагу на неналежний розгляд звернень обвинуваченого і повернув розгляд справи в апеляційну інстанцію. Та ж призначила новий розгляд в суді першої інстанції, який виніс рішення аналогічне тому, яке було 2019 року, з тією різницею, що цього разу було відкрито кримінальне провадження щодо перевищення влади та службових повноважень.&lt;br /&gt;
В сухому залишку: суди протягом року розглядали цю справу. Відповідно, це вимагає ресурсів, а повторне винесення аналогічного рішення може призвести до того, що історія повториться. Також необхідно звернути увагу, що на скарзі про неналежне поводження ґрунтується і позиція захисту, що в майбутньому може призвести до повторного розгляду судом, у випадку, якщо буде доведено, що на обвинуваченого чинився тиск. Також може бути поданий позов до Європейського суду з прав людини щодо порушення статті 3 Конвенції не тільки щодо факту неналежного поводження, але і щодо неефективного розслідування цього факту, що у випадку прийняття судом рішення на користь обвинуваченого призведе до необхідності сплати Україною компенсації за моральну шкоду, а це —  кошти платників податків перш за все.&lt;br /&gt;
Як система забезпечення прав затриманих може допомогти в таких випадках? &lt;br /&gt;
Після скарги обвинуваченого щодо тиску на нього суд переглянув протоколи слідчого експерименту та відео. Оскільки на відео не підтверджується факт здійснення тиску на затриману особу і присутні поняті, —  тиск не чинився. Та чи міг він бути до проведення слідчого експерименту? &lt;br /&gt;
Згідно з дослідженням «Розкажи мені, що сталося або зізнайся!», яке провела ініціатива Процесуальне інтерв’ю.Україна, через те, що зізнання під час допиту не можуть бути беззаперечно прийняті судом відповідно до частини 4 статті 95 КПК. Автори дослідження висунули гіпотезу, що зізнання обвинуваченого під час досудового розслідування часто фіксується результатами слідчого експерименту.&lt;br /&gt;
Відповідно, тиск на особу міг чинитись перед цим, під час перебування особи в слідчому ізоляторі, викликів у відділення поліції тощо.&lt;br /&gt;
Також у своїй скарзі представник обвинуваченого стверджував, що протокол слідчої дії підписувався без його присутності, а сам обвинувачений був проінформований про свої права вже після, а не до проведення експерименту. &lt;br /&gt;
Електронна система забезпечення прав затриманих дозволяє чітко контролювати всі дії, які відбуваються із затриманою особою на всіх етапах. Так, наприклад, якщо особа потрапляє до відділу поліції, це обов’язково фіксується в електронному журналі, як підтвердження — відеозапис із вестибюлю. Спілкування зі слідчим може проходити тільки у спеціально відведеній кімнаті з відеоспостереженням, тому можливість тиску на допитувану особу виключена, інформація про переміщення особи фіксується у системі і чітко зрозуміло, коли особа залишає приміщення, куди її перевозять та коли вона повертається.&lt;br /&gt;
Впровадження системи Custody Records потенційно може оптимізувати роботу судів та дає змогу збирати чіткі докази, які доводять або спростовують тиск на затриману особу, заощаджуючи час суддям різних інстанцій та зменшуючи кількість скарг до ЄСПЛ, що в подальшому позитивно відобразиться і на фінансових витратах України.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%AF%D0%BA_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_Custody_Records_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%94_%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D1%83_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%89%D0%B0%D1%94_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8_%D0%95%D0%A1%D0%9F%D0%9B_%22%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%22&amp;diff=925</id>
		<title>Як система Custody Records допомагає слідству та захищає права затриманих осіб на прикладі судової справи ЕСПЛ &quot;Вергельський проти України&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%AF%D0%BA_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_Custody_Records_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%94_%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D1%83_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%89%D0%B0%D1%94_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8_%D0%95%D0%A1%D0%9F%D0%9B_%22%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%22&amp;diff=925"/>
		<updated>2020-12-06T10:36:50Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенцією «Про захист прав людини і основоположних свобод» Ради Європи від 1950 року], яку Україна ратифікувала в 1997 році, зафіксовані основні права та свободи людини, зокрема статтею 3: «Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню». Якщо свідчення чи зізнання від затриманої особи були отримані під примусом, це може стати причиною для повернення справи на повторний судовий розгляд у судах першої інстанції. Таким чином, порушення цієї статті Конвенції часом може стати на заваді правосуддю. Україна зобов’язана виконувати рішення ЄСПЛ та відшкодовувати моральну та матеріальну шкоду, заподіяну затриманим особам відповідно до Конвенції. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Спочатку розглянемо ухвали щодо чотирьох показових рішень ЄСПЛ, які стосуються України: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_405#Text &amp;quot;Яременко проти України&amp;quot;], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_460#Text &amp;quot;Вергельський проти України&amp;quot;], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_817#Text «Олексій Михайлович Захаркін проти України»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_683#Text &amp;quot;Нечипорук і Йонкало проти України&amp;quot;].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В більшій чи меншій мірі в цих рішеннях скаржники та їх представники посилались на порушення 3 та 6 статей Конвенції, які гарантують належне поводження та справедливе судочинство.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В справі «Яременко проти України» заявник стверджував, що під час перебування під вартою в міліції він зазнав поводження, що принижувало його гідність, і що скарги, з якими він звернувся у зв'язку з цим, не було розглянуто належним чином. Він також скаржився, що під час провадження у справі його позбавили юридичної допомоги захисника, якого він обрав самостійно, і що у зв'язку із порушеннями, зазначеними вище, судовий розгляд його справи не був справедливим.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За результатами розгляду цієї справи суд прийняв рішення, що статтю 3 Конвенції не було порушено з точки зору матеріального права, але постановляє, що було порушення процесуального права у зв'язку з тим, що органи влади не провели ефективного розслідування скарг заявника на погане поводження з ним працівників міліції та прокуратури. Тобто суд не встановив самого факту порушення, але звернув увагу на відсутність розслідування, пов’язаного зі скаргою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У справі &amp;quot;Вергельський проти України&amp;quot; заявник стверджував, зокрема, що під час перебування під вартою у Роменському міськрайонному відділі міліції він зазнав  поводження, несумісного з гарантіями статті 3 Конвенції, і що національні органи влади не провели ефективного розслідування його скарги. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За результатами розгляду справи суд постановив, що мало місце порушення статті 3 Конвенції у зв'язку з неефективністю розслідування скарги заявника на погане поводження з боку працівників міліції та що має місце порушення статті 3 Конвенції у зв'язку з поводженням, якого заявник зазнав під час перебування під контролем міліції. Також ЄСПЛ зобов’язав Україну виплатити Заявнику 10 000 євро компенсації за моральну шкоду і 1 500 євро компенсації за судові та інші витрати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В справах «Олексій Михайлович Захаркін проти України» та &amp;quot;Нечипорук і Йонкало проти України&amp;quot; Європейський суд з прав людини також постановив, що мали місце порушення 3 статті Конвенції, і Україна зобов’язана виплатити 10 000 та 35 000 євро компенсації за моральну шкоду по справі &amp;quot;Нечипорук і Йонкало проти України&amp;quot;, і додатково 13 594 євро судових витрат.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вочевидь, за умов дотримання і виконання усіх процесуальних прав та гарантій, держава могла уникнути означених витрат. Впровадження системи забезпечення прав затриманих Custody Records сприятиме тому, що справи не будуть повертатись на повторний розгляд через порушення прав затриманих осіб. Адже впроваджується практика, коли адвокати обвинуваченого апелюють до того, що зізнання було отримано під фізичним чи моральним примусом, або були наявні порушення під час вчинення процесуальних дій із затриманими особами. Ці дані, які збираються в межах Custody Records та аналізуються відповідно до процедури, будуть однозначно свідчити про наявність чи відсутність порушення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для того, щоб зрозуміти, як саме система забезпечення прав затриманих може допомогти у вирішенні таких справ, розглянемо рішення ЄСПЛ &amp;quot;Вергельський проти України&amp;quot; більш детально.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми не маємо доступу безпосередньо до матеріалів справи, тому наш аналіз ґрунтується виключно на тексті рішення ЄСПЛ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''27 березня 2004 року''' заявник зізнався, що випадково вбив жертву під час застілля, після чого розчленував тіло, склав його частини в мішки і кинув у річку Роменку. Того самого дня проти нього було порушено кримінальну справу за обвинуваченням в убивстві. Заявника привели на берег річки і попросили показати місце, де він скинув мішки. Однак частин тіла так і не знайшли.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''16 квітня 2004 року''' заявник повідомив міського і обласного прокурора про те, що зізнання у вбивстві жертви із нього вибили шляхом застосування тортур, та висунув іншу версію подій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''12 жовтня 2007''' року міський суд направив справу на додаткове розслідування. Міський суд послався, зокрема, на те, що слідчі органи не здійснили всебічну перевірку скарг заявника про те, що він зізнався в убивстві начебто під тиском.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Це загальний перебіг справи, тепер давайте розглянемо рішення більш детально.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За твердженням обвинувачуваного, '''19 березня 2004 року''' він разом зі своїми родичами ходив у лазню. Щойно обвинувачуваний повернувся додому, його затримали двоє міліцейських і доправили до Роменського міськрайонного відділу міліції.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Домагаючись зізнання в убивстві, міліцейські катували людину. Приблизно 3-ої год ночі '''20 березня 2004 року''', коли заявник знепритомнів від цілковитого виснаження, його помістили в камеру для затриманих. Невдовзі прибула швидка допомога. Заявник поскаржився на біль у серці та головний біль, йому призначили препарати від гіпотонії. Заявника залишили під вартою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до розслідування, яке пізніше буде проведено прокуратурою, буде встановлено, що згідно із записами в журналі відвідувань райвідділу заявник прибув до міліції о 10 год 35 хв ранку '''19 березня 2004 року'''. «Позначки про його вибуття в журналі зафіксовано не було, і це, очевидно, пояснюється тим, що охоронець на вході до райвідділу забув зробити відповідний запис» – із пояснення прокуратури.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Того дня слідчий допитав заявника про зникнення жертви. Після допиту заявник захворів, і йому запропонували залишитися в камері для затриманих, щоб відновити сили. 20 березня 2004 року о 3 годині ранку у зв'язку зі скаргами заявника на артеріальний тиск прибула швидка медична допомога. Після цього його стан поліпшився і до 8 години ранку 20 березня 2004 року він покинув камеру.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Приблизно о 16 годині '''20 березня 2004 року''' на вулиці  помітили заявника, який висловлювався нецензурною лайкою на залюдненій вулиці. На нього було складено протокол про адміністративне правопорушення і його помістили в ізолятор тимчасового тримання (ІТТ). Згідно з відповідними нормативними документами, перед поміщенням в ІТТ працівники цієї установи повинні були забезпечити медичне обстеження людини на наявність у нього тілесних ушкоджень і захворювань. Жодних тілесних ушкоджень задокументовано не було. Однак, оскільки заявник не подавав скарг, пов'язаних зі станом здоров'я, обстеження, очевидно, було поверховим. У зв'язку з цим не можна було виключати ймовірність того, що синці з'явилися у заявника внаслідок падіння 20 березня 2004 року незадовго перед тим, як його забрали в міліцію, бо на той момент він був під впливом алкоголю. З іншого боку, рівень наявності алкоголю в крові заявника перевірено не було, оскільки його не звинувачували у тому, що він перебував у громадському місці в стані сп'яніння.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Із '''22 до 27 березня 2004 року''' заявника щоденно забирали з камери на кілька годин, залучаючи його до громадських робіт або проводячи з ним (за словами міліцейськи) суспільно-моральні співбесіди. 27 березня 2004 року заявник зізнався у вчиненні вбивства. Того самого дня його було звільнено з-під варти.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Через два дні слідчий запропонував заявникові підписати підтвердження того, що '''20 березня 2004''' року його було правомірно затримано за нецензурну лайку в громадському місці і що він не має претензій до міліції. Заявник погодився, оскільки, як він стверджує, сподівався, що на цьому його страждання припиняться.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
За твердженням заявника, його щодня протягом 22-27 березня забирали до райвідділу, там били, погрожували і домагалися зізнання в убивстві. 24 березня обвинувачуваний повідомив свою версію вбивства, за якою він був не винуватий. Але міліцейські й далі домагалися від заявника зізнання в тому, що саме він учинив вбивство. З наближенням останнього дня арешту тиск із боку міліції посилювався. 27 березня 2004 року заявник визнав себе винним.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Увечері '''27 березня 2004''' року заявника формально було звільнено з-під варти. Однак його й надалі тримали в незайнятих приміщеннях райвідділу, а 30 березня 2004 року офіційно затримали за підозрою у вчиненні злочину.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''6 квітня 2004 року''' заявника обстежив медичний експерт Роменського бюро судово-медичних експертиз. При обстеженні на різних ділянках тіла заявника (в паху, на стегнах і плечах) були виявлені синці. Згідно з висновком експерта ці синці могли бути спричинені як побиттям, так і падінням. Також зазначалася неможливість встановити ймовірну дату їх виникнення [1].&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''16 квітня 2004 року''' заявник звернувся до прокуратури із заявою про порушення кримінальної справи щодо міліцейських у зв'язку із катуванням. Заяви було адресовано прокуророві м. Ромни і прокуророві Сумської області.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''13 липня 2004 року''' з огляду на показання чотирьох міліцейськи, які заперечували факти поганого поводження із заявником, а також з огляду на те, що 1 квітня 2004 року під час допиту заявника як підозрюваного той не скаржився на насильство з боку міліції, було винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи за скаргою заявника, оскільки не було достатніх доказів такого поводження.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
'''20 грудня обвинувачений оскаржив постанову до міського суду.&lt;br /&gt;
Всього протягом грудня 2004 – липня 2008 року прокуратура 14 разів вносила постанови про відмову у відкритті кримінального провадження щодо неналежного поводження. 13 разів ці постанови скасовувались судом першої інстанції та 4 рази розглядались в апеляційній інстанції.''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ця справа є яскравим прикладом негативної практики порушення прав затриманих. Відповідно до наявних матеріалів ми маємо кілька складових порушення прав затриманої особи:&lt;br /&gt;
1. відсутність обґрунтованих підстав  для затримання;&lt;br /&gt;
2. фізичне та психологічне насильство;&lt;br /&gt;
3. незаконне затримання (незафіксоване затримання, порушення процесуальних строків тримання, порушення права на захист)&lt;br /&gt;
4. незаконне утримання у відділі міліції.  &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Впровадження системи Custody Records може попередити всі ці порушення. Так, інформація про затримання буде заноситись в електронну систему безпосередньо в момент затримання. Автоматично буде вказуватись час та координати затримання, його причина, процедура затримання буде фіксуватись на боді-камеру.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фізичному та психологічному насильству буде перешкоджати зонування відділу поліції. Це означає, що затримана особа не може перебувати у інших приміщеннях, окрім кімнати для проведення слідчих дій, у якій запроваджено відеоспостереження.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Незаконному утриманню у відділах поліції буде перешкоджати електронна система фіксації та відеоспостереження у вестибюлі. Таким чином буде точно фіксуватись час прибуття та вибуття з територіального підрозділу поліції. Також система відеоспостереження буде впроваджена у приміщеннях для затриманих осіб, щоб точно зафіксувати чи перебувала людина у приміщенні, з ким і на якій підставі вона комунікувала, чи була вона там відповідно до чинних процедур або її перебування є неправомірним.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Факт неналежного поводження може бути спростовано або підтверджено обов’язковим проведенням медичного огляду. Як ми бачимо із наведеного прикладу, не можна однозначно визначити чи були у затриманого синці на момент затримання 19-20 березня, чи були отримані під час перебування у відділі міліції. Обов’язкове медичне обстеження проведене за протоколом та з залученням фотофіксації буде запобігати будь-яким маніпуляціям з цього приводу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Також одним із основних запобіжників буде впровадження посади інспектора із дотримання прав людини. Інспектор буде проводити опитування затриманої особи та поліцейського, який здійснив затримання, з метою встановлення об’єктивних фактів наявності чи відсутності порушення, неправомірного застосування спецзасобів, порушення процедури затримання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Справи щодо неналежного поводження розглядаються Європейським судом з прав людини регулярно. Загалом тема виплат за відшкодування моральної та матеріальної шкоди за рішеннями Європейського суду з прав людини потребує окремого дослідження, адже через порушення 3 статті Конвенції Україна повинна виплачувати десятки тисяч євро щорічно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Національна судова практика також враховує порушення прав затриманих осіб щодо недопустимості катувань та жорстокого поводження. Необхідно звернути увагу, що жорстоке поводження із затриманими особами може призводити до того, що злочинці уникнуть законного покарання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Виявлення інспекторами з прав людини процесуальних порушень щодо затриманої особи на ранніх етапах досудового розслідування та своєчасне інформування про такі факти органів прокуратури дозволяє прокурорам – процесуальним керівникам вчасно вжити заходів щодо усунення порушення та поновлення процесуальних прав підозрюваної особи. Це у свою чергу унеможливить визнання суддею зібраних доказів недопустимими на етапі судового розгляду справи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Інформація, що збирається на накопичується завдяки системі Custody Records може бути корисною й для суддів як під час досудового розслідування, так й під час судового розгляду кримінального провадження.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так, наприклад, система може сприяти належному виконанню слідчими суддями своїх функцій з судового контролю за правами людини на досудовій стадії процесу, зокрема при оцінці законності затримання особи, наявності підстав для застосування сили під час затримання та подальшого тримання підозрюваної особи, забезпечення прав затриманої особи на захист та медичну допомогу тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отримання відповідних даних з системи Custody records дозволило б слідчому судді прийняти об’єктивне рішення щодо доцільності реагування в порядку, передбаченому статтею 206 КПК.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Система може бути корисною для суддів, що розглядають справу по суті з точки зору перевірки наявності істотних порушень прав людини на досудовому розслідуванні, які у свою чергу можуть призвести до визнання зібраних доказів недопустимими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для судді, який розглядає справу за обвинуваченням працівників поліції у неналежному поводженні з затриманою особою, електронна база - складова Custody Records -  є джерелом інформації, що може як підтверджувати, так й спростовувати доводи обвинувачення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Впровадження системи Custody Records потенційно може оптимізувати роботу судів та дає змогу збирати чіткі докази, які доводять або спростовують тиск на затриману особу, заощаджуючи час суддям різних інстанцій та зменшуючи кількість скарг до ЄСПЛ, що в подальшому позитивно відобразиться і на фінансових витратах, які несе Україна.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Впровадження Custody Records в Україні]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%AF%D0%BA_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_Custody_Records_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%94_%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D1%83_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%89%D0%B0%D1%94_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8_%D0%95%D0%A1%D0%9F%D0%9B_%22%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%22&amp;diff=924</id>
		<title>Як система Custody Records допомагає слідству та захищає права затриманих осіб на прикладі судової справи ЕСПЛ &quot;Вергельський проти України&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%AF%D0%BA_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_Custody_Records_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%94_%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D1%83_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%89%D0%B0%D1%94_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8_%D0%95%D0%A1%D0%9F%D0%9B_%22%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%22&amp;diff=924"/>
		<updated>2020-12-06T10:33:25Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенцією «Про захист прав людини і основоположних свобод» Ради Європи від 1950 року], яку Україна ратифікувала в 1997 році, зафіксовані основні права та свободи людини, зокрема статтею 3: «Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню». Якщо свідчення чи зізнання від затриманої особи були отримані під примусом, це може стати причиною для повернення справи на повторний судовий розгляд у судах першої інстанції. Таким чином, порушення цієї статті Конвенції часом може стати на заваді правосуддю. Україна зобов’язана виконувати рішення ЄСПЛ та відшкодовувати моральну та матеріальну шкоду, заподіяну затриманим особам відповідно до Конвенції. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Спочатку розглянемо ухвали щодо чотирьох показових рішень ЄСПЛ, які стосуються України: &amp;quot;Яременко проти України&amp;quot;, &amp;quot;Вергельський проти України&amp;quot;, «Олексій Михайлович Захаркін проти України» та &amp;quot;Нечипорук і Йонкало проти України&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В більшій чи меншій мірі в цих рішеннях скаржники та їх представники посилались на порушення 3 та 6 статей Конвенції, які гарантують належне поводження та справедливе судочинство.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В справі «Яременко проти України» заявник стверджував, що під час перебування під вартою в міліції він зазнав поводження, що принижувало його гідність, і що скарги, з якими він звернувся у зв'язку з цим, не було розглянуто належним чином. Він також скаржився, що під час провадження у справі його позбавили юридичної допомоги захисника, якого він обрав самостійно, і що у зв'язку із порушеннями, зазначеними вище, судовий розгляд його справи не був справедливим.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За результатами розгляду цієї справи суд прийняв рішення, що статтю 3 Конвенції не було порушено з точки зору матеріального права, але постановляє, що було порушення процесуального права у зв'язку з тим, що органи влади не провели ефективного розслідування скарг заявника на погане поводження з ним працівників міліції та прокуратури. Тобто суд не встановив самого факту порушення, але звернув увагу на відсутність розслідування, пов’язаного зі скаргою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У справі &amp;quot;Вергельський проти України&amp;quot; заявник стверджував, зокрема, що під час перебування під вартою у Роменському міськрайонному відділі міліції він зазнав  поводження, несумісного з гарантіями статті 3 Конвенції, і що національні органи влади не провели ефективного розслідування його скарги. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За результатами розгляду справи суд постановив, що мало місце порушення статті 3 Конвенції у зв'язку з неефективністю розслідування скарги заявника на погане поводження з боку працівників міліції та що має місце порушення статті 3 Конвенції у зв'язку з поводженням, якого заявник зазнав під час перебування під контролем міліції. Також ЄСПЛ зобов’язав Україну виплатити Заявнику 10 000 євро компенсації за моральну шкоду і 1 500 євро компенсації за судові та інші витрати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В справах «Олексій Михайлович Захаркін проти України» та &amp;quot;Нечипорук і Йонкало проти України&amp;quot; Європейський суд з прав людини також постановив, що мали місце порушення 3 статті Конвенції, і Україна зобов’язана виплатити 10 000 та 35 000 євро компенсації за моральну шкоду по справі &amp;quot;Нечипорук і Йонкало проти України&amp;quot;, і додатково 13 594 євро судових витрат.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вочевидь, за умов дотримання і виконання усіх процесуальних прав та гарантій, держава могла уникнути означених витрат. Впровадження системи забезпечення прав затриманих Custody Records сприятиме тому, що справи не будуть повертатись на повторний розгляд через порушення прав затриманих осіб. Адже впроваджується практика, коли адвокати обвинуваченого апелюють до того, що зізнання було отримано під фізичним чи моральним примусом, або були наявні порушення під час вчинення процесуальних дій із затриманими особами. Ці дані, які збираються в межах Custody Records та аналізуються відповідно до процедури, будуть однозначно свідчити про наявність чи відсутність порушення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для того, щоб зрозуміти, як саме система забезпечення прав затриманих може допомогти у вирішенні таких справ, розглянемо рішення ЄСПЛ &amp;quot;Вергельський проти України&amp;quot; більш детально.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми не маємо доступу безпосередньо до матеріалів справи, тому наш аналіз ґрунтується виключно на тексті рішення ЄСПЛ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
27 березня 2004 року заявник зізнався, що випадково вбив жертву під час застілля, після чого розчленував тіло, склав його частини в мішки і кинув у річку Роменку. Того самого дня проти нього було порушено кримінальну справу за обвинуваченням в убивстві. Заявника привели на берег річки і попросили показати місце, де він скинув мішки. Однак частин тіла так і не знайшли.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
16 квітня 2004 року заявник повідомив міського і обласного прокурора про те, що зізнання у вбивстві жертви із нього вибили шляхом застосування тортур, та висунув іншу версію подій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
12 жовтня 2007 року міський суд направив справу на додаткове розслідування. Міський суд послався, зокрема, на те, що слідчі органи не здійснили всебічну перевірку скарг заявника про те, що він зізнався в убивстві начебто під тиском.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Це загальний перебіг справи, тепер давайте розглянемо рішення більш детально.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За твердженням обвинувачуваного, 19 березня 2004 року він разом зі своїми родичами ходив у лазню. Щойно обвинувачуваний повернувся додому, його затримали двоє міліцейських і доправили до Роменського міськрайонного відділу міліції.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Домагаючись зізнання в убивстві, міліцейські катували людину. Приблизно 3-ої год ночі 20 березня 2004 року, коли заявник знепритомнів від цілковитого виснаження, його помістили в камеру для затриманих. Невдовзі прибула швидка допомога. Заявник поскаржився на біль у серці та головний біль, йому призначили препарати від гіпотонії. Заявника залишили під вартою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до розслідування, яке пізніше буде проведено прокуратурою, буде встановлено, що згідно із записами в журналі відвідувань райвідділу заявник прибув до міліції о 10 год 35 хв ранку 19 березня 2004 року. «Позначки про його вибуття в журналі зафіксовано не було, і це, очевидно, пояснюється тим, що охоронець на вході до райвідділу забув зробити відповідний запис» – із пояснення прокуратури.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Того дня слідчий допитав заявника про зникнення жертви. Після допиту заявник захворів, і йому запропонували залишитися в камері для затриманих, щоб відновити сили. 20 березня 2004 року о 3 годині ранку у зв'язку зі скаргами заявника на артеріальний тиск прибула швидка медична допомога. Після цього його стан поліпшився і до 8 години ранку 20 березня 2004 року він покинув камеру.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Приблизно о 16 годині 20 березня 2004 року на вулиці  помітили заявника, який висловлювався нецензурною лайкою на залюдненій вулиці. На нього було складено протокол про адміністративне правопорушення і його помістили в ізолятор тимчасового тримання (ІТТ). Згідно з відповідними нормативними документами, перед поміщенням в ІТТ працівники цієї установи повинні були забезпечити медичне обстеження людини на наявність у нього тілесних ушкоджень і захворювань. Жодних тілесних ушкоджень задокументовано не було. Однак, оскільки заявник не подавав скарг, пов'язаних зі станом здоров'я, обстеження, очевидно, було поверховим. У зв'язку з цим не можна було виключати ймовірність того, що синці з'явилися у заявника внаслідок падіння 20 березня 2004 року незадовго перед тим, як його забрали в міліцію, бо на той момент він був під впливом алкоголю. З іншого боку, рівень наявності алкоголю в крові заявника перевірено не було, оскільки його не звинувачували у тому, що він перебував у громадському місці в стані сп'яніння.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Із 22 до 27 березня 2004 року заявника щоденно забирали з камери на кілька годин, залучаючи його до громадських робіт або проводячи з ним (за словами міліцейськи) суспільно-моральні співбесіди. 27 березня 2004 року заявник зізнався у вчиненні вбивства. Того самого дня його було звільнено з-під варти.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Через два дні слідчий запропонував заявникові підписати підтвердження того, що 20 березня 2004 року його було правомірно затримано за нецензурну лайку в громадському місці і що він не має претензій до міліції. Заявник погодився, оскільки, як він стверджує, сподівався, що на цьому його страждання припиняться.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
За твердженням заявника, його щодня протягом 22-27 березня забирали до райвідділу, там били, погрожували і домагалися зізнання в убивстві. 24 березня обвинувачуваний повідомив свою версію вбивства, за якою він був не винуватий. Але міліцейські й далі домагалися від заявника зізнання в тому, що саме він учинив вбивство. З наближенням останнього дня арешту тиск із боку міліції посилювався. 27 березня 2004 року заявник визнав себе винним.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Увечері 27 березня 2004 року заявника формально було звільнено з-під варти. Однак його й надалі тримали в незайнятих приміщеннях райвідділу, а 30 березня 2004 року офіційно затримали за підозрою у вчиненні злочину.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
6 квітня 2004 року заявника обстежив медичний експерт Роменського бюро судово-медичних експертиз. При обстеженні на різних ділянках тіла заявника (в паху, на стегнах і плечах) були виявлені синці. Згідно з висновком експерта ці синці могли бути спричинені як побиттям, так і падінням. Також зазначалася неможливість встановити ймовірну дату їх виникнення [1].&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
16 квітня 2004 року заявник звернувся до прокуратури із заявою про порушення кримінальної справи щодо міліцейських у зв'язку із катуванням. Заяви було адресовано прокуророві м. Ромни і прокуророві Сумської області.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
13 липня 2004 року з огляду на показання чотирьох міліцейськи, які заперечували факти поганого поводження із заявником, а також з огляду на те, що 1 квітня 2004 року під час допиту заявника як підозрюваного той не скаржився на насильство з боку міліції, було винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи за скаргою заявника, оскільки не було достатніх доказів такого поводження.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
20 грудня обвинувачений оскаржив постанову до міського суду.&lt;br /&gt;
Всього протягом грудня 2004 – липня 2008 року прокуратура 14 разів вносила постанови про відмову у відкритті кримінального провадження щодо неналежного поводження. 13 разів ці постанови скасовувались судом першої інстанції та 4 рази розглядались в апеляційній інстанції. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ця справа є яскравим прикладом негативної практики порушення прав затриманих. Відповідно до наявних матеріалів ми маємо кілька складових порушення прав затриманої особи:&lt;br /&gt;
1. відсутність обґрунтованих підстав  для затримання;&lt;br /&gt;
2. фізичне та психологічне насильство;&lt;br /&gt;
3. незаконне затримання (незафіксоване затримання, порушення процесуальних строків тримання, порушення права на захист)&lt;br /&gt;
4. незаконне утримання у відділі міліції.  &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Впровадження системи Custody Records може попередити всі ці порушення. Так, інформація про затримання буде заноситись в електронну систему безпосередньо в момент затримання. Автоматично буде вказуватись час та координати затримання, його причина, процедура затримання буде фіксуватись на боді-камеру.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фізичному та психологічному насильству буде перешкоджати зонування відділу поліції. Це означає, що затримана особа не може перебувати у інших приміщеннях, окрім кімнати для проведення слідчих дій, у якій запроваджено відеоспостереження.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Незаконному утриманню у відділах поліції буде перешкоджати електронна система фіксації та відеоспостереження у вестибюлі. Таким чином буде точно фіксуватись час прибуття та вибуття з територіального підрозділу поліції. Також система відеоспостереження буде впроваджена у приміщеннях для затриманих осіб, щоб точно зафіксувати чи перебувала людина у приміщенні, з ким і на якій підставі вона комунікувала, чи була вона там відповідно до чинних процедур або її перебування є неправомірним.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Факт неналежного поводження може бути спростовано або підтверджено обов’язковим проведенням медичного огляду. Як ми бачимо із наведеного прикладу, не можна однозначно визначити чи були у затриманого синці на момент затримання 19-20 березня, чи були отримані під час перебування у відділі міліції. Обов’язкове медичне обстеження проведене за протоколом та з залученням фотофіксації буде запобігати будь-яким маніпуляціям з цього приводу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Також одним із основних запобіжників буде впровадження посади інспектора із дотримання прав людини. Інспектор буде проводити опитування затриманої особи та поліцейського, який здійснив затримання, з метою встановлення об’єктивних фактів наявності чи відсутності порушення, неправомірного застосування спецзасобів, порушення процедури затримання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Справи щодо неналежного поводження розглядаються Європейським судом з прав людини регулярно. Загалом тема виплат за відшкодування моральної та матеріальної шкоди за рішеннями Європейського суду з прав людини потребує окремого дослідження, адже через порушення 3 статті Конвенції Україна повинна виплачувати десятки тисяч євро щорічно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Національна судова практика також враховує порушення прав затриманих осіб щодо недопустимості катувань та жорстокого поводження. Необхідно звернути увагу, що жорстоке поводження із затриманими особами може призводити до того, що злочинці уникнуть законного покарання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Виявлення інспекторами з прав людини процесуальних порушень щодо затриманої особи на ранніх етапах досудового розслідування та своєчасне інформування про такі факти органів прокуратури дозволяє прокурорам – процесуальним керівникам вчасно вжити заходів щодо усунення порушення та поновлення процесуальних прав підозрюваної особи. Це у свою чергу унеможливить визнання суддею зібраних доказів недопустимими на етапі судового розгляду справи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Інформація, що збирається на накопичується завдяки системі Custody Records може бути корисною й для суддів як під час досудового розслідування, так й під час судового розгляду кримінального провадження.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так, наприклад, система може сприяти належному виконанню слідчими суддями своїх функцій з судового контролю за правами людини на досудовій стадії процесу, зокрема при оцінці законності затримання особи, наявності підстав для застосування сили під час затримання та подальшого тримання підозрюваної особи, забезпечення прав затриманої особи на захист та медичну допомогу тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отримання відповідних даних з системи Custody records дозволило б слідчому судді прийняти об’єктивне рішення щодо доцільності реагування в порядку, передбаченому статтею 206 КПК.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Система може бути корисною для суддів, що розглядають справу по суті з точки зору перевірки наявності істотних порушень прав людини на досудовому розслідуванні, які у свою чергу можуть призвести до визнання зібраних доказів недопустимими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для судді, який розглядає справу за обвинуваченням працівників поліції у неналежному поводженні з затриманою особою, електронна база - складова Custody Records -  є джерелом інформації, що може як підтверджувати, так й спростовувати доводи обвинувачення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Впровадження системи Custody Records потенційно може оптимізувати роботу судів та дає змогу збирати чіткі докази, які доводять або спростовують тиск на затриману особу, заощаджуючи час суддям різних інстанцій та зменшуючи кількість скарг до ЄСПЛ, що в подальшому позитивно відобразиться і на фінансових витратах, які несе Україна.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Впровадження Custody Records в Україні]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%AF%D0%BA_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_Custody_Records_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%94_%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D1%83_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%89%D0%B0%D1%94_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8_%D0%95%D0%A1%D0%9F%D0%9B_%22%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%22&amp;diff=923</id>
		<title>Як система Custody Records допомагає слідству та захищає права затриманих осіб на прикладі судової справи ЕСПЛ &quot;Вергельський проти України&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%AF%D0%BA_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_Custody_Records_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%94_%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D1%83_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%89%D0%B0%D1%94_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8_%D0%95%D0%A1%D0%9F%D0%9B_%22%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%22&amp;diff=923"/>
		<updated>2020-12-06T10:32:48Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: Створена сторінка: Конвенцією «Про захист прав людини і основоположних свобод» Ради Європи від 1950 року, як...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Конвенцією «Про захист прав людини і основоположних свобод» Ради Європи від 1950 року, яку Україна ратифікувала в 1997 році, зафіксовані основні права та свободи людини, зокрема статтею 3: «Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню». Якщо свідчення чи зізнання від затриманої особи були отримані під примусом, це може стати причиною для повернення справи на повторний судовий розгляд у судах першої інстанції. Таким чином, порушення цієї статті Конвенції часом може стати на заваді правосуддю. Україна зобов’язана виконувати рішення ЄСПЛ та відшкодовувати моральну та матеріальну шкоду, заподіяну затриманим особам відповідно до Конвенції. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Спочатку розглянемо ухвали щодо чотирьох показових рішень ЄСПЛ, які стосуються України: &amp;quot;Яременко проти України&amp;quot;, &amp;quot;Вергельський проти України&amp;quot;, «Олексій Михайлович Захаркін проти України» та &amp;quot;Нечипорук і Йонкало проти України&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В більшій чи меншій мірі в цих рішеннях скаржники та їх представники посилались на порушення 3 та 6 статей Конвенції, які гарантують належне поводження та справедливе судочинство.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В справі «Яременко проти України» заявник стверджував, що під час перебування під вартою в міліції він зазнав поводження, що принижувало його гідність, і що скарги, з якими він звернувся у зв'язку з цим, не було розглянуто належним чином. Він також скаржився, що під час провадження у справі його позбавили юридичної допомоги захисника, якого він обрав самостійно, і що у зв'язку із порушеннями, зазначеними вище, судовий розгляд його справи не був справедливим.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За результатами розгляду цієї справи суд прийняв рішення, що статтю 3 Конвенції не було порушено з точки зору матеріального права, але постановляє, що було порушення процесуального права у зв'язку з тим, що органи влади не провели ефективного розслідування скарг заявника на погане поводження з ним працівників міліції та прокуратури. Тобто суд не встановив самого факту порушення, але звернув увагу на відсутність розслідування, пов’язаного зі скаргою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У справі &amp;quot;Вергельський проти України&amp;quot; заявник стверджував, зокрема, що під час перебування під вартою у Роменському міськрайонному відділі міліції він зазнав  поводження, несумісного з гарантіями статті 3 Конвенції, і що національні органи влади не провели ефективного розслідування його скарги. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За результатами розгляду справи суд постановив, що мало місце порушення статті 3 Конвенції у зв'язку з неефективністю розслідування скарги заявника на погане поводження з боку працівників міліції та що має місце порушення статті 3 Конвенції у зв'язку з поводженням, якого заявник зазнав під час перебування під контролем міліції. Також ЄСПЛ зобов’язав Україну виплатити Заявнику 10 000 євро компенсації за моральну шкоду і 1 500 євро компенсації за судові та інші витрати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В справах «Олексій Михайлович Захаркін проти України» та &amp;quot;Нечипорук і Йонкало проти України&amp;quot; Європейський суд з прав людини також постановив, що мали місце порушення 3 статті Конвенції, і Україна зобов’язана виплатити 10 000 та 35 000 євро компенсації за моральну шкоду по справі &amp;quot;Нечипорук і Йонкало проти України&amp;quot;, і додатково 13 594 євро судових витрат.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вочевидь, за умов дотримання і виконання усіх процесуальних прав та гарантій, держава могла уникнути означених витрат. Впровадження системи забезпечення прав затриманих Custody Records сприятиме тому, що справи не будуть повертатись на повторний розгляд через порушення прав затриманих осіб. Адже впроваджується практика, коли адвокати обвинуваченого апелюють до того, що зізнання було отримано під фізичним чи моральним примусом, або були наявні порушення під час вчинення процесуальних дій із затриманими особами. Ці дані, які збираються в межах Custody Records та аналізуються відповідно до процедури, будуть однозначно свідчити про наявність чи відсутність порушення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для того, щоб зрозуміти, як саме система забезпечення прав затриманих може допомогти у вирішенні таких справ, розглянемо рішення ЄСПЛ &amp;quot;Вергельський проти України&amp;quot; більш детально.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми не маємо доступу безпосередньо до матеріалів справи, тому наш аналіз ґрунтується виключно на тексті рішення ЄСПЛ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
27 березня 2004 року заявник зізнався, що випадково вбив жертву під час застілля, після чого розчленував тіло, склав його частини в мішки і кинув у річку Роменку. Того самого дня проти нього було порушено кримінальну справу за обвинуваченням в убивстві. Заявника привели на берег річки і попросили показати місце, де він скинув мішки. Однак частин тіла так і не знайшли.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
16 квітня 2004 року заявник повідомив міського і обласного прокурора про те, що зізнання у вбивстві жертви із нього вибили шляхом застосування тортур, та висунув іншу версію подій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
12 жовтня 2007 року міський суд направив справу на додаткове розслідування. Міський суд послався, зокрема, на те, що слідчі органи не здійснили всебічну перевірку скарг заявника про те, що він зізнався в убивстві начебто під тиском.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Це загальний перебіг справи, тепер давайте розглянемо рішення більш детально.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За твердженням обвинувачуваного, 19 березня 2004 року він разом зі своїми родичами ходив у лазню. Щойно обвинувачуваний повернувся додому, його затримали двоє міліцейських і доправили до Роменського міськрайонного відділу міліції.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Домагаючись зізнання в убивстві, міліцейські катували людину. Приблизно 3-ої год ночі 20 березня 2004 року, коли заявник знепритомнів від цілковитого виснаження, його помістили в камеру для затриманих. Невдовзі прибула швидка допомога. Заявник поскаржився на біль у серці та головний біль, йому призначили препарати від гіпотонії. Заявника залишили під вартою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до розслідування, яке пізніше буде проведено прокуратурою, буде встановлено, що згідно із записами в журналі відвідувань райвідділу заявник прибув до міліції о 10 год 35 хв ранку 19 березня 2004 року. «Позначки про його вибуття в журналі зафіксовано не було, і це, очевидно, пояснюється тим, що охоронець на вході до райвідділу забув зробити відповідний запис» – із пояснення прокуратури.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Того дня слідчий допитав заявника про зникнення жертви. Після допиту заявник захворів, і йому запропонували залишитися в камері для затриманих, щоб відновити сили. 20 березня 2004 року о 3 годині ранку у зв'язку зі скаргами заявника на артеріальний тиск прибула швидка медична допомога. Після цього його стан поліпшився і до 8 години ранку 20 березня 2004 року він покинув камеру.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Приблизно о 16 годині 20 березня 2004 року на вулиці  помітили заявника, який висловлювався нецензурною лайкою на залюдненій вулиці. На нього було складено протокол про адміністративне правопорушення і його помістили в ізолятор тимчасового тримання (ІТТ). Згідно з відповідними нормативними документами, перед поміщенням в ІТТ працівники цієї установи повинні були забезпечити медичне обстеження людини на наявність у нього тілесних ушкоджень і захворювань. Жодних тілесних ушкоджень задокументовано не було. Однак, оскільки заявник не подавав скарг, пов'язаних зі станом здоров'я, обстеження, очевидно, було поверховим. У зв'язку з цим не можна було виключати ймовірність того, що синці з'явилися у заявника внаслідок падіння 20 березня 2004 року незадовго перед тим, як його забрали в міліцію, бо на той момент він був під впливом алкоголю. З іншого боку, рівень наявності алкоголю в крові заявника перевірено не було, оскільки його не звинувачували у тому, що він перебував у громадському місці в стані сп'яніння.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Із 22 до 27 березня 2004 року заявника щоденно забирали з камери на кілька годин, залучаючи його до громадських робіт або проводячи з ним (за словами міліцейськи) суспільно-моральні співбесіди. 27 березня 2004 року заявник зізнався у вчиненні вбивства. Того самого дня його було звільнено з-під варти.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Через два дні слідчий запропонував заявникові підписати підтвердження того, що 20 березня 2004 року його було правомірно затримано за нецензурну лайку в громадському місці і що він не має претензій до міліції. Заявник погодився, оскільки, як він стверджує, сподівався, що на цьому його страждання припиняться.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
За твердженням заявника, його щодня протягом 22-27 березня забирали до райвідділу, там били, погрожували і домагалися зізнання в убивстві. 24 березня обвинувачуваний повідомив свою версію вбивства, за якою він був не винуватий. Але міліцейські й далі домагалися від заявника зізнання в тому, що саме він учинив вбивство. З наближенням останнього дня арешту тиск із боку міліції посилювався. 27 березня 2004 року заявник визнав себе винним.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Увечері 27 березня 2004 року заявника формально було звільнено з-під варти. Однак його й надалі тримали в незайнятих приміщеннях райвідділу, а 30 березня 2004 року офіційно затримали за підозрою у вчиненні злочину.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
6 квітня 2004 року заявника обстежив медичний експерт Роменського бюро судово-медичних експертиз. При обстеженні на різних ділянках тіла заявника (в паху, на стегнах і плечах) були виявлені синці. Згідно з висновком експерта ці синці могли бути спричинені як побиттям, так і падінням. Також зазначалася неможливість встановити ймовірну дату їх виникнення [1].&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
16 квітня 2004 року заявник звернувся до прокуратури із заявою про порушення кримінальної справи щодо міліцейських у зв'язку із катуванням. Заяви було адресовано прокуророві м. Ромни і прокуророві Сумської області.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
13 липня 2004 року з огляду на показання чотирьох міліцейськи, які заперечували факти поганого поводження із заявником, а також з огляду на те, що 1 квітня 2004 року під час допиту заявника як підозрюваного той не скаржився на насильство з боку міліції, було винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи за скаргою заявника, оскільки не було достатніх доказів такого поводження.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
20 грудня обвинувачений оскаржив постанову до міського суду.&lt;br /&gt;
Всього протягом грудня 2004 – липня 2008 року прокуратура 14 разів вносила постанови про відмову у відкритті кримінального провадження щодо неналежного поводження. 13 разів ці постанови скасовувались судом першої інстанції та 4 рази розглядались в апеляційній інстанції. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ця справа є яскравим прикладом негативної практики порушення прав затриманих. Відповідно до наявних матеріалів ми маємо кілька складових порушення прав затриманої особи:&lt;br /&gt;
1. відсутність обґрунтованих підстав  для затримання;&lt;br /&gt;
2. фізичне та психологічне насильство;&lt;br /&gt;
3. незаконне затримання (незафіксоване затримання, порушення процесуальних строків тримання, порушення права на захист)&lt;br /&gt;
4. незаконне утримання у відділі міліції.  &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Впровадження системи Custody Records може попередити всі ці порушення. Так, інформація про затримання буде заноситись в електронну систему безпосередньо в момент затримання. Автоматично буде вказуватись час та координати затримання, його причина, процедура затримання буде фіксуватись на боді-камеру.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фізичному та психологічному насильству буде перешкоджати зонування відділу поліції. Це означає, що затримана особа не може перебувати у інших приміщеннях, окрім кімнати для проведення слідчих дій, у якій запроваджено відеоспостереження.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Незаконному утриманню у відділах поліції буде перешкоджати електронна система фіксації та відеоспостереження у вестибюлі. Таким чином буде точно фіксуватись час прибуття та вибуття з територіального підрозділу поліції. Також система відеоспостереження буде впроваджена у приміщеннях для затриманих осіб, щоб точно зафіксувати чи перебувала людина у приміщенні, з ким і на якій підставі вона комунікувала, чи була вона там відповідно до чинних процедур або її перебування є неправомірним.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Факт неналежного поводження може бути спростовано або підтверджено обов’язковим проведенням медичного огляду. Як ми бачимо із наведеного прикладу, не можна однозначно визначити чи були у затриманого синці на момент затримання 19-20 березня, чи були отримані під час перебування у відділі міліції. Обов’язкове медичне обстеження проведене за протоколом та з залученням фотофіксації буде запобігати будь-яким маніпуляціям з цього приводу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Також одним із основних запобіжників буде впровадження посади інспектора із дотримання прав людини. Інспектор буде проводити опитування затриманої особи та поліцейського, який здійснив затримання, з метою встановлення об’єктивних фактів наявності чи відсутності порушення, неправомірного застосування спецзасобів, порушення процедури затримання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Справи щодо неналежного поводження розглядаються Європейським судом з прав людини регулярно. Загалом тема виплат за відшкодування моральної та матеріальної шкоди за рішеннями Європейського суду з прав людини потребує окремого дослідження, адже через порушення 3 статті Конвенції Україна повинна виплачувати десятки тисяч євро щорічно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Національна судова практика також враховує порушення прав затриманих осіб щодо недопустимості катувань та жорстокого поводження. Необхідно звернути увагу, що жорстоке поводження із затриманими особами може призводити до того, що злочинці уникнуть законного покарання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Виявлення інспекторами з прав людини процесуальних порушень щодо затриманої особи на ранніх етапах досудового розслідування та своєчасне інформування про такі факти органів прокуратури дозволяє прокурорам – процесуальним керівникам вчасно вжити заходів щодо усунення порушення та поновлення процесуальних прав підозрюваної особи. Це у свою чергу унеможливить визнання суддею зібраних доказів недопустимими на етапі судового розгляду справи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Інформація, що збирається на накопичується завдяки системі Custody Records може бути корисною й для суддів як під час досудового розслідування, так й під час судового розгляду кримінального провадження.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так, наприклад, система може сприяти належному виконанню слідчими суддями своїх функцій з судового контролю за правами людини на досудовій стадії процесу, зокрема при оцінці законності затримання особи, наявності підстав для застосування сили під час затримання та подальшого тримання підозрюваної особи, забезпечення прав затриманої особи на захист та медичну допомогу тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отримання відповідних даних з системи Custody records дозволило б слідчому судді прийняти об’єктивне рішення щодо доцільності реагування в порядку, передбаченому статтею 206 КПК.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Система може бути корисною для суддів, що розглядають справу по суті з точки зору перевірки наявності істотних порушень прав людини на досудовому розслідуванні, які у свою чергу можуть призвести до визнання зібраних доказів недопустимими.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для судді, який розглядає справу за обвинуваченням працівників поліції у неналежному поводженні з затриманою особою, електронна база - складова Custody Records -  є джерелом інформації, що може як підтверджувати, так й спростовувати доводи обвинувачення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Впровадження системи Custody Records потенційно може оптимізувати роботу судів та дає змогу збирати чіткі докази, які доводять або спростовують тиск на затриману особу, заощаджуючи час суддям різних інстанцій та зменшуючи кількість скарг до ЄСПЛ, що в подальшому позитивно відобразиться і на фінансових витратах, які несе Україна.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Впровадження Custody Records в Україні]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%27%D1%8E_%D0%B7_%D0%B4%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%A4%D1%83%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8_-_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%8E_%D0%A1%D1%96%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%8E_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%B7_%D0%B4%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=922</id>
		<title>Інтерв'ю з директором Української Фундації Правової Допомоги - Миколою Сіомою про навчання інспекторів з дотримання прав людини</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%27%D1%8E_%D0%B7_%D0%B4%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%A4%D1%83%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8_-_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%8E_%D0%A1%D1%96%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%8E_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%B7_%D0%B4%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=922"/>
		<updated>2020-12-06T10:31:46Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: Створена сторінка: У команду CR входять представники різних організацій, передусім це Національна поліція...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;У команду CR входять представники різних організацій, передусім це Національна поліція (Управління дотримання прав людини), Українська фундація правової допомоги, Експертний центр з прав людини і Міжнародний фонд «Відродження».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Система CR - це чудовий інструмент для всіх гілок системи кримінальної юстиції, передусім для Національної поліції і для її керівництва, тому що система дає чудову аналітику, яка уможливлює кращий спосіб організації роботи підпорядкованих підрозділів. Для інспекторів з дотримання прав людини, які працюють на місцях, система дає можливість правильно організувати роботу і уможливити добробут утримуваних осіб, а також забезпечити права своїх колег від можливих безпідставних звинувачень у порушенні прав людини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для прокуратури це чудова можливість мати інформацію про права людини в діяльності поліції. Для правозахисних організацій, організацій громадянського суспільства це також класний інструмент для аналітики і для впевненості в тому, що поліція грає за правилами, за правилами прав людини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для суддів і слідчих суддів це також гарний інструмент перевірити, наскільки інформація є правдивою про забезпечення прав людини в органах поліції, і в конкретній справі. І власне вершити правосуддя.&lt;br /&gt;
Що включає в себе програма навчання інспекторів?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Підготовка інспектора з дотримання прав людини є ключовим завданням команди організаторів, які працюють над розвитком системи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Система навчання інспекторів з дотримання прав людини включає в себе декілька блоків: передусім це теоретичний блок, який містить інформацію про призначення системи, роль і завдання інспектора з дотримання прав людини, стандарти захисту прав людини як національні, так і міжнародні, безпекові питання по відношенню до поліцейського, так і до затриманої особи, питання балансу приватності і безпеки, робота з чутливими даними, передусім це інформація медичного характеру, але також може бути особиста інформація, з приватного життя людини, яка не може бути розголошена.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Спеціальний блок - робота з інтерв'ю. Оскільки це важливий елемент роботи системи і відповідно навчання інспектора з дотримання прав людини. Наступний блок у навчанні - це практична робота з електронною базою, застосування всіх карток програмного забезпечення, починаючи від реєстрації затриманого, його переміщень, харчування, всіх подій, які з ним відбувається під час перебування у підрозділі поліції, медична картка, як її правильно вводити, як правильно зберігати цю чутливу інформацію. Також такі питання щодо листування і речей затриманої особи, раніше цієї інформації взагалі ніколи не фіксували, тобто речі записувалися на початку всієї історії із затриманою особою. І, звісно, блок з інтерв'ю: як правильно проводити його, як налаштувати людину на спілкування з інспектором щодо інформації про обставини затримання, не щодо процесу вини затриманого, а саме щодо можливих порушень прав людини по відношенню до затриманої особи з боку працівників поліції.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Третій і останній блок навчання поліцейських - це спеціальні питання. Вони стосуються домедичної підготовки. Це реагування поліцейських на кризові ситуації, де потрібно діяти швидко для того, щоб врятувати життя затриманої особи. І також всі інші факультативні питання, які можуть бути цікавими в майбутньому інспекторам з прав людини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Саме тому, що інспектор - це не просто призначена людина на цю посаду, а навчена, підготовлена людина, саме тому інспектор з дотримання прав людини уможливлює втілення ідеї CR, забезпечує добробут затриманих, забезпечує права людини в діяльності Національної поліції в цілому.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Які кроки мають бути зроблені для інтеграції програми навчання для підготовки кадрів?&lt;br /&gt;
Команда організаторів системи - це Управління дотримання прав людини Національної поліції, УФПД, ЕЦПЛ, МФВ. Ми всі дбаємо про якість підготовки інспекторів з дотримання прав людини. Це ключовий елемент системи. Без підготовки людей система не буде працювати, це як годинник без стрілок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Команда організаторів дбає про якість підготовки інспекторів з дотримання прав людини. Нам дуже важливо, щоб навчальна програма, яка була підготовлена великою кількістю фахівців, за участю поліцейських з інших країн Європи, була інтегрована в діяльність Національної поліції. Для цього потрібна злагоджена праця всіх підрозділів Національної поліції. Потрібно нормувати модельну програму під формальні вимоги підготовки поліцейських, які зараз існують у МВС та Національної поліції. Для цього потрібна злагоджена робота команди, і власне ми всі маємо працювати на результат.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#evt:&lt;br /&gt;
service=youtube&lt;br /&gt;
|id=https://youtu.be/EuUFl31yg4Q&lt;br /&gt;
|alignment=left&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Впровадження Custody Records в Україні]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%9A_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B2_%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85_%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%97_COVID-19%3F_(%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_3)&amp;diff=921</id>
		<title>К виконати службові обов’язки в умовах пандемії COVID-19? (частина 3)</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%9A_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B2_%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85_%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%97_COVID-19%3F_(%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_3)&amp;diff=921"/>
		<updated>2020-12-06T09:57:05Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: Створена сторінка: Взаємодія із закладами охорони здоров'я під час епідеміологічних загроз.  Основні мето...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Взаємодія із закладами охорони здоров'я під час епідеміологічних загроз.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основні методи захисту інфекційним хворобам:&lt;br /&gt;
- використання засобів індивідуального захисту;&lt;br /&gt;
- збереження дистанції;&lt;br /&gt;
- відношення до кожної особи, як потенційно зараженої;&lt;br /&gt;
- регулярна дезинфекція приміщень;&lt;br /&gt;
- ізоляція хворих (як працівників так і затриманих);&lt;br /&gt;
- проведення дослідження контактів із хворою особою та проведення для них тестування.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Про те, як захисти себе та затриману особу від зараження інфекцією, та які заходи треба системно впроваджувати на рівні відділу поліції та ізолятору тимчасового тримання говорили:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Руслан Горяченко, начальник Управління дотримання прав людини Національної поліції України;&lt;br /&gt;
Володимир Курпіта, експерт у галузі громадського здоров’я, лікар-епідеміолог;&lt;br /&gt;
Микола Сіома, директор Української Фундації Правової допомоги;&lt;br /&gt;
Валентина Оболенцева - лікар фтизіатр, начальник відділу моніторингу договорів та взаємодії з правоохоронними органами Національної служби здоров'я України.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#evt:&lt;br /&gt;
service=youtube&lt;br /&gt;
|id=https://youtu.be/krgyrurSSXE&lt;br /&gt;
|alignment=left&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Інші методичні матеріали]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%AF%D0%BA_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B2_%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85_%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%97_COVID-19%3F_(%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_2:_%D1%82%D1%83%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B7_%D1%82%D0%B0_%D0%B3%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8)&amp;diff=920</id>
		<title>Як виконати службові обов’язки в умовах пандемії COVID-19? (частина 2: туберкульоз та гепатити)</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%AF%D0%BA_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B2_%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85_%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%97_COVID-19%3F_(%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_2:_%D1%82%D1%83%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B7_%D1%82%D0%B0_%D0%B3%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8)&amp;diff=920"/>
		<updated>2020-12-06T09:54:15Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: Створена сторінка: В цій частині вебінару ми поговоримо про протидію іншим інфекціям: турбекульозу та геп...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;В цій частині вебінару ми поговоримо про протидію іншим інфекціям: турбекульозу та гепатиту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
90% громадян України носять в собі бактерії туберкульозу, лікування туберкульозу триває від 6 до 24 місяців.  Діагностувати туберкульоз із 98% вірогідністю можна відразу в ізоляторі тимчасового тримання за допомогою спеціальних &amp;quot;катріджів&amp;quot;, які автоматично протягом 4 годин роблять аналіз мокротиння і видають результат.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гепатит — це захворювання печінки запального характеру, як правило, вірусного походження.&lt;br /&gt;
Вірусні гепатити діляться на дві великі групи: хвороба брудних рук (гепатит А та Е) та гепатити, які передаються через кров (найбільш поширені В та С).&lt;br /&gt;
Чисті руки, контроль за якістю їжі і води - основні профілактичні заходи. Протидіяти вірусам, які передаються через кров можуть загальні засоби безпеки: проведення медичного огляду в рукавичках, проведення постконтактної профілактики, обережне поводження із колючими та ріжучими предметами . &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Про ризики захворіти на вірусний гепатит на туберкульоз для затриманих осіб та поліцейських говорили:&lt;br /&gt;
Руслан Горяченко, начальник Управління дотримання прав людини Національної поліції України;&lt;br /&gt;
Володимир Курпіта, експерт у галузі громадського здоров’я, лікар-епідеміолог;&lt;br /&gt;
Микола Сіома, директор Української Фундації Правової допомоги.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#evt:&lt;br /&gt;
service=youtube&lt;br /&gt;
|id=https://youtu.be/IUx_5x3Yxrg&lt;br /&gt;
|alignment=left&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Інші методичні матеріали]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=919</id>
		<title>Головна сторінка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=919"/>
		<updated>2020-12-06T09:52:14Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&amp;lt;div style=&amp;quot;font-family:Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;div style=&amp;quot;background:#FFDDDD; color: #000; border:0px solid #ccc; font:bold 120% sans-serif; padding: 5px; margin: 5px 0px 5px 0px; -moz-border-radius: 5px;&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
{{Welcome}}&lt;br /&gt;
&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
CustodyWiki - інформаційний портал про систему забезпечення прав затриманих в Україні та світі, який впроваджений та підтримується [https://www.irf.ua/ Міжнародним Фондом &amp;quot;Відродження&amp;quot;в Україні], [https://ulaf.org.ua/ Українською фундацією правової допомоги] та [http://ecpl.com.ua/ Експертним центром з прав людини]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Команда редакторів сподівається, що матеріали опубліковані на CustodyWiki стануть у нагоді інспекторам із дотримання прав затриманих, слідчим Національної Поліції України, юристам та науковцям. &lt;br /&gt;
CustodyWiki постійно розвивається та підтримується, її наповнення не є статичнийм адже команда щоденно працює для того щоб публікувати більше якісної інформації про систему забезпечення прав затриманих в Україні та світі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;div style=&amp;quot;background:#DCDCDC; color: #00008B; border:0px solid #ccc; font:bold 100% sans-serif; padding: 5px; margin: 5px 0px 5px 0px; -moz-border-radius: 5px;&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Із повним переліком статтей Енциклопедії, ви можете ознайомитись за [http://www.custodyrecords.com/index.php/Special:AllPages цим посиланням.]&lt;br /&gt;
&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;div style=&amp;quot;background:#DCDCDC; color: #00008B; border:0px solid #ccc; font:bold 100% sans-serif; padding: 5px; margin: 5px 0px 5px 0px; -moz-border-radius: 5px;&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Із повним переліком категорій Енциклопедії, ви можете ознайомитись за [http://www.custodyrecords.com/index.php/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97 цим посиланням.]&lt;br /&gt;
&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо ви бажаєте приєднатись до команди CustodyWiki просимо написати електронного листа на пошту: '''info@ulaf.org.ua'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Із рекомендаціями та правилами щодо наповнення CustodyWiki, Ви можете ознайомитись за посиланням: [[Правила та рекомендації щодо наповнення CustodyWiki]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{|style=&amp;quot;height: 200px; width: 100%;&amp;quot;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&amp;lt;div style= &amp;quot;height:50px; width: 90%; position: relative;display: inline-block;cursor: pointer; font-size:30px;link: #ffffff; text-align: center; color::#ffffff;background:#ffffff;border-radius:5px;border:3px solid #0057b8;padding: 10px 0 10px 0&amp;quot;&amp;gt;[[:Категорія:Впровадження Custody Records в Україні | Впровадження]]&lt;br /&gt;
|&amp;lt;div style= &amp;quot;height: 50px; width: 90%;position: relative;display: inline-block;cursor: pointer; font-size:30px;text-decoration:none; text-align: center; color:#ffffff;background:#ffffff;border-radius:5px;border:3px solid #0057b8;padding: 10px 0 10px 0&amp;quot;&amp;gt;[[:Категорія:Навчання інспекторів з дотримання прав людини | Навчання]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&amp;lt;div style= &amp;quot;height: 50px; width: 90%;position: relative;display: inline-block;cursor: pointer; font-size:30px;text-decoration:none; text-align: center; color:#ffffff;background:#ffffff;border-radius:5px;border:3px solid #0057b8;padding: 10px 0 10px 0&amp;quot;&amp;gt;[[:Категорія:Міжнародні практики Custody Records | Міжнародний досвід]]&lt;br /&gt;
|&amp;lt;div style= &amp;quot;height: 50px; width: 90%;position: relative;display: inline-block;cursor: pointer; font-size:30px;text-decoration:none; text-align: center; color:#ffffff;background:#ffffff;border-radius:5px;border:3px solid #0057b8;padding: 10px 0 10px 0&amp;quot;&amp;gt;[[:Категорія:Інфраструктура | Інфраструктура]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
{|style=&amp;quot;width: 100%;&amp;quot;&lt;br /&gt;
| &amp;lt;div style= &amp;quot;height:50px; width: 96%; position: relative;display: inline-block;cursor: pointer; font:bold; font-size:30px;link: #ffffff; text-align: center; color::#ffffff;background:#ffffff;border-radius:5px;border:3px solid #0057b8;padding: 10px 0 10px 0&amp;quot;&amp;gt; [mailto:info@ulaf.org.ua Замовити навчання інспекторів із дотримання прав людини]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&amp;lt;div style=&amp;quot;font:bold 150% sans-serif; padding: 5px; margin: 5px 0px 5px 0px; -moz-border-radius: 5px; marign:middle;&amp;quot;&amp;gt;[[:Категорія: Новини | Новини Custody Records]] &lt;br /&gt;
&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
{|style=&amp;quot;width:100%&amp;quot;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&amp;lt;DynamicPageList&amp;gt;&lt;br /&gt;
category=Новини&lt;br /&gt;
count=10&lt;br /&gt;
ordermethod=lastedit&lt;br /&gt;
&amp;lt;/DynamicPageList&amp;gt;&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
{|class=&amp;quot;wikitable&amp;quot; |style=&amp;quot;width:100%&amp;quot;&lt;br /&gt;
! 10 Нових статей на CustodyWiki&lt;br /&gt;
|{{Special:Newestpages/-/10}}&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
==Custody Records NewsLetter==&lt;br /&gt;
{|&lt;br /&gt;
! colspan=2 | [[:Категорія: Custody Records NewsLetter |Всі випуски Custody Records NewsLetter]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&amp;lt;DynamicPageList&amp;gt;&lt;br /&gt;
category = Custody Records NewsLetter&lt;br /&gt;
ordermethod = lastedit&lt;br /&gt;
count = 3&lt;br /&gt;
&amp;lt;/DynamicPageList&amp;gt;&lt;br /&gt;
|width=&amp;quot;70%&amp;quot;| Custody Records NewsLetter - це періодична розсилка Управління дотримання прав людини Національної Поліції України, що створена за експертної підтримки Української фундації правової допомоги, Експертного Центру з Прав Людини та Міжнародного фонду &amp;quot;Відродження&amp;quot;.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
{|style=&amp;quot;width: 100%;&amp;quot;&lt;br /&gt;
| &amp;lt;div style= &amp;quot;height:15px; width: 100%; position: relative;display: inline-block;cursor: pointer; font-size:14px bold;link: #ffffff; text-align: center; color::#ffffff;background:#ffffff;border-radius:5px;border:3px solid #0057b8;padding: 10px 0 10px 0&amp;quot;&amp;gt; [https://ulaf.us19.list-manage.com/subscribe?u=e27a47e1abb1c4670affdc5ac&amp;amp;id=35af9e4548 Підписатись на отримання Custody Records NewsLetter]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Custody Records NewsLetter #4===&lt;br /&gt;
&amp;lt;div style=&amp;quot;align:middle; width: 100%&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;iframe key=&amp;quot;mykey&amp;quot; path=&amp;quot;https://mailchi.mp/6f9ae503fbc9/custody-records-newsletter-6061165&amp;quot; height=&amp;quot;500&amp;quot; align=&amp;quot;middle&amp;quot; width=&amp;quot;870&amp;quot; marginwidth=&amp;quot;100&amp;quot;/&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Система забезпечення прав затриманих впроваджується Національною Поліцією України за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”, Української Фундації Правової Допомоги та Експертного Центру з прав людини в ізоляторах тимчасового тримання з 2017 року  та районних відділках Національної поліції України з 2020 року.&lt;br /&gt;
Система забезпечення прав затриманих це поєднання електронного документування, цілодобового відеоспостереження, впровадження політик, процедур та запровадження посад осіб відповідальних за захист прав людини у структурних підрозділах національної поліції -  інспекторів з дотримання прав людини. &lt;br /&gt;
Система забезпечення прав затриманих гарантує захист прав кожного громадянина, як затриманих осіб так і працівників Національної поліції.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=918</id>
		<title>Головна сторінка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=918"/>
		<updated>2020-12-06T09:51:59Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&amp;lt;div style=&amp;quot;font-family:Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;div style=&amp;quot;background:#FFDDDD; color: #000; border:0px solid #ccc; font:bold 120% sans-serif; padding: 5px; margin: 5px 0px 5px 0px; -moz-border-radius: 5px;&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
{{Welcome}}&lt;br /&gt;
&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
CustodyWiki - інформаційний портал про систему забезпечення прав затриманих в Україні та світі, який впроваджений та підтримується [https://www.irf.ua/ Міжнародним Фондом &amp;quot;Відродження&amp;quot;в Україні], [https://ulaf.org.ua/ Українською фундацією правової допомоги] та [http://ecpl.com.ua/ Експертним центром з прав людини]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Команда редакторів сподівається, що матеріали опубліковані на CustodyWiki стануть у нагоді інспекторам із дотримання прав затриманих, слідчим Національної Поліції України, юристам та науковцям. &lt;br /&gt;
CustodyWiki постійно розвивається та підтримується, її наповнення не є статичнийм адже команда щоденно працює для того щоб публікувати більше якісної інформації про систему забезпечення прав затриманих в Україні та світі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;div style=&amp;quot;background:#DCDCDC; color: #00008B; border:0px solid #ccc; font:bold 100% sans-serif; padding: 5px; margin: 5px 0px 5px 0px; -moz-border-radius: 5px;&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Із повним переліком статтей Енциклопедії, ви можете ознайомитись за [http://www.custodyrecords.com/index.php/Special:AllPages цим посиланням.]&lt;br /&gt;
&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;div style=&amp;quot;background:#DCDCDC; color: #00008B; border:0px solid #ccc; font:bold 100% sans-serif; padding: 5px; margin: 5px 0px 5px 0px; -moz-border-radius: 5px;&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Із повним переліком категорій Енциклопедії, ви можете ознайомитись за [http://www.custodyrecords.com/index.php/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97 цим посиланням.]&lt;br /&gt;
&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо ви бажаєте приєднатись до команди CustodyWiki просимо написати електронного листа на пошту: '''info@ulaf.org.ua'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Із рекомендаціями та правилами щодо наповнення CustodyWiki, Ви можете ознайомитись за посиланням: [[Правила та рекомендації щодо наповнення CustodyWiki]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{|style=&amp;quot;height: 200px; width: 100%;&amp;quot;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&amp;lt;div style= &amp;quot;height:50px; width: 90%; position: relative;display: inline-block;cursor: pointer; font-size:30px;link: #ffffff; text-align: center; color::#ffffff;background:#ffffff;border-radius:5px;border:3px solid #0057b8;padding: 10px 0 10px 0&amp;quot;&amp;gt;[[:Категорія:Впровадження Custody Records в Україні | Впровадження]]&lt;br /&gt;
|&amp;lt;div style= &amp;quot;height: 50px; width: 90%;position: relative;display: inline-block;cursor: pointer; font-size:30px;text-decoration:none; text-align: center; color:#ffffff;background:#ffffff;border-radius:5px;border:3px solid #0057b8;padding: 10px 0 10px 0&amp;quot;&amp;gt;[[:Категорія:Навчання інспекторів з дотримання прав людини | Навчання]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&amp;lt;div style= &amp;quot;height: 50px; width: 90%;position: relative;display: inline-block;cursor: pointer; font-size:30px;text-decoration:none; text-align: center; color:#ffffff;background:#ffffff;border-radius:5px;border:3px solid #0057b8;padding: 10px 0 10px 0&amp;quot;&amp;gt;[[:Категорія:Міжнародні практики Custody Records | Міжнародний досвід]]&lt;br /&gt;
|&amp;lt;div style= &amp;quot;height: 50px; width: 90%;position: relative;display: inline-block;cursor: pointer; font-size:30px;text-decoration:none; text-align: center; color:#ffffff;background:#ffffff;border-radius:5px;border:3px solid #0057b8;padding: 10px 0 10px 0&amp;quot;&amp;gt;[[:Категорія:Інфраструктура | Інфраструктура]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
{|style=&amp;quot;width: 100%;&amp;quot;&lt;br /&gt;
| &amp;lt;div style= &amp;quot;height:50px; width: 96%; position: relative;display: inline-block;cursor: pointer; font:bold; font-size:30px;link: #ffffff; text-align: center; color::#ffffff;background:#ffffff;border-radius:5px;border:3px solid #0057b8;padding: 10px 0 10px 0&amp;quot;&amp;gt; [mailto:info@ulaf.org.ua Замовити навчання інспекторів із дотримання прав людини]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&amp;lt;div style=&amp;quot;font:bold 150% sans-serif; padding: 5px; margin: 5px 0px 5px 0px; -moz-border-radius: 5px; marign:middle;&amp;quot;&amp;gt;[[:Категорія: Новини | Новини Custody Records]] &lt;br /&gt;
&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
{|style=&amp;quot;width:100%&amp;quot;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&amp;lt;DynamicPageList&amp;gt;&lt;br /&gt;
category=Новини&lt;br /&gt;
count=10&lt;br /&gt;
ordermethod=lastedit&lt;br /&gt;
&amp;lt;/DynamicPageList&amp;gt;&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
{|class=&amp;quot;wikitable&amp;quot; |style=&amp;quot;width:100%&amp;quot;&lt;br /&gt;
! 10 Нових статей на CustodyWiki&lt;br /&gt;
|{{Special:Newestpages/-/10}}&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
==Custody Records NewsLetter==&lt;br /&gt;
{|&lt;br /&gt;
! colspan=2 | [[:Категорія: Custody Records NewsLetter |Всі випуски Custody Records NewsLetter]]&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&amp;lt;DynamicPageList&amp;gt;&lt;br /&gt;
category = Custody Records NewsLetter&lt;br /&gt;
ordermethod = lastedit&lt;br /&gt;
count = 3&lt;br /&gt;
&amp;lt;/DynamicPageList&amp;gt;&lt;br /&gt;
|width=&amp;quot;70%&amp;quot;| Custody Records NewsLetter - це періодична розсилка Управління дотримання прав людини Національної Поліції України, що створена за експертної підтримки Української фундації правової допомоги, Експертного Центру з Прав Людини та Міжнародного фонду &amp;quot;Відродження&amp;quot;.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
{|style=&amp;quot;width: 100%;&amp;quot;&lt;br /&gt;
| &amp;lt;div style= &amp;quot;height:15px; width: 100%; position: relative;display: inline-block;cursor: pointer; font-size:14px bold;link: #ffffff; text-align: center; color::#ffffff;background:#ffffff;border-radius:5px;border:3px solid #0057b8;padding: 10px 0 10px 0&amp;quot;&amp;gt; [https://ulaf.us19.list-manage.com/subscribe?u=e27a47e1abb1c4670affdc5ac&amp;amp;id=35af9e4548 Підписатись на отримання Custody Records NewsLetter]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Custody Records NewsLetter #4===&lt;br /&gt;
&amp;lt;div style=&amp;quot;align:middle; width: 100%&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;iframe key=&amp;quot;mykey&amp;quot; path=&amp;quot;https://mailchi.mp/6f9ae503fbc9/custody-records-newsletter-6061165&amp;quot; height=&amp;quot;20000&amp;quot; align=&amp;quot;middle&amp;quot; width=&amp;quot;870&amp;quot; marginwidth=&amp;quot;100&amp;quot;/&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Система забезпечення прав затриманих впроваджується Національною Поліцією України за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”, Української Фундації Правової Допомоги та Експертного Центру з прав людини в ізоляторах тимчасового тримання з 2017 року  та районних відділках Національної поліції України з 2020 року.&lt;br /&gt;
Система забезпечення прав затриманих це поєднання електронного документування, цілодобового відеоспостереження, впровадження політик, процедур та запровадження посад осіб відповідальних за захист прав людини у структурних підрозділах національної поліції -  інспекторів з дотримання прав людини. &lt;br /&gt;
Система забезпечення прав затриманих гарантує захист прав кожного громадянина, як затриманих осіб так і працівників Національної поліції.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=Custody_Records_NewsLetter_%E2%84%964&amp;diff=917</id>
		<title>Custody Records NewsLetter №4</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=Custody_Records_NewsLetter_%E2%84%964&amp;diff=917"/>
		<updated>2020-12-06T09:51:16Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: /* Custody Records NewsLetter #4 */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;==Custody Records NewsLetter #4==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Custody Records NewsLetter - це періодична розсилка Управління дотримання прав людини Національної Поліції України, що створена за експертної підтримки Української фундації правової допомоги, Експертного Центру з Прав Людини та Міжнародного фонду &amp;quot;Відродження&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;iframe key=&amp;quot;mykey&amp;quot; path=&amp;quot;https://mailchi.mp/6f9ae503fbc9/custody-records-newsletter-6061165&amp;quot; height=&amp;quot;20000&amp;quot; align=&amp;quot;middle&amp;quot; width=&amp;quot;870&amp;quot; marginwidth=&amp;quot;100&amp;quot;/&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Category: Custody Records NewsLetter]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=Custody_Records_NewsLetter_%E2%84%964&amp;diff=916</id>
		<title>Custody Records NewsLetter №4</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=Custody_Records_NewsLetter_%E2%84%964&amp;diff=916"/>
		<updated>2020-12-06T09:50:55Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: Створена сторінка: ==Custody Records NewsLetter #4==  Custody Records NewsLetter - це періодична розсилка Управління дотримання прав л...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;==Custody Records NewsLetter #4==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Custody Records NewsLetter - це періодична розсилка Управління дотримання прав людини Національної Поліції України, що створена за експертної підтримки Української фундації правової допомоги, Експертного Центру з Прав Людини та Міжнародного фонду &amp;quot;Відродження&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;iframe key=&amp;quot;mykey&amp;quot; path=&amp;quot;https://mailchi.mp/6f9ae503fbc9/custody-records-newsletter-6061165&amp;quot; height=&amp;quot;23800&amp;quot; align=&amp;quot;middle&amp;quot; width=&amp;quot;870&amp;quot; marginwidth=&amp;quot;100&amp;quot;/&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Category: Custody Records NewsLetter]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D1%96%D0%B2,_%D1%89%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8,_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B8,_%D1%83_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%97_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%83%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B8_(COVID-19)&amp;diff=915</id>
		<title>Перелік принципів, що стосуються поводження з особами, позбавленими свободи, у контексті пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19)</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D1%96%D0%B2,_%D1%89%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8,_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B8,_%D1%83_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%97_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%83%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B8_(COVID-19)&amp;diff=915"/>
		<updated>2020-10-25T21:03:45Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Європейський комітет з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (КЗК) опублікував сьогодні перелік принципів, що стосуються поводження з особами, позбавленими свободи, у контексті пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;iframe key=&amp;quot;mykey1&amp;quot; path=&amp;quot;http://custodyrecords.com/materials/2020-COVID19%20Ukrainian.docx.pdf&amp;quot; height=&amp;quot;1200&amp;quot; align=&amp;quot;middle&amp;quot; width=&amp;quot;870&amp;quot; marginwidth=&amp;quot;100&amp;quot;/&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Міжнародні практики Custody Records]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Новини]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D1%96%D0%B2,_%D1%89%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8,_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B8,_%D1%83_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%97_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%83%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B8_(COVID-19)&amp;diff=914</id>
		<title>Перелік принципів, що стосуються поводження з особами, позбавленими свободи, у контексті пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19)</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D1%96%D0%B2,_%D1%89%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8,_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B8,_%D1%83_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%97_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%83%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B8_(COVID-19)&amp;diff=914"/>
		<updated>2020-10-25T21:02:56Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Європейський комітет з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (КЗК) опублікував сьогодні перелік принципів, що стосуються поводження з особами, позбавленими свободи, у контексті пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;iframe key=&amp;quot;mykey1&amp;quot; path=&amp;quot;http://custodyrecords.com/materials/2020-COVID19%20Ukrainian.docx.pdf&amp;quot; height=&amp;quot;1200&amp;quot; align=&amp;quot;middle&amp;quot; width=&amp;quot;870&amp;quot; marginwidth=&amp;quot;100&amp;quot;/&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Category: Custody Records NewsLetter]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D1%96%D0%B2,_%D1%89%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8,_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B8,_%D1%83_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%97_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%83%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B8_(COVID-19)&amp;diff=913</id>
		<title>Перелік принципів, що стосуються поводження з особами, позбавленими свободи, у контексті пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19)</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D1%96%D0%B2,_%D1%89%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8,_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B8,_%D1%83_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%97_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%83%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B8_(COVID-19)&amp;diff=913"/>
		<updated>2020-10-25T21:02:45Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Європейський комітет з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (КЗК) опублікував сьогодні перелік принципів, що стосуються поводження з особами, позбавленими свободи, у контексті пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;iframe key=&amp;quot;mykey1&amp;quot; path=&amp;quot;http://custodyrecords.com/materials/2020-COVID19%20Ukrainian.docx.pdf&amp;quot; height=&amp;quot;1100&amp;quot; align=&amp;quot;middle&amp;quot; width=&amp;quot;870&amp;quot; marginwidth=&amp;quot;100&amp;quot;/&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Category: Custody Records NewsLetter]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D1%96%D0%B2,_%D1%89%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8,_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B8,_%D1%83_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%97_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%83%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B8_(COVID-19)&amp;diff=912</id>
		<title>Перелік принципів, що стосуються поводження з особами, позбавленими свободи, у контексті пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19)</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D1%96%D0%B2,_%D1%89%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8,_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B8,_%D1%83_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%97_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%83%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B8_(COVID-19)&amp;diff=912"/>
		<updated>2020-10-25T21:02:31Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Європейський комітет з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (КЗК) опублікував сьогодні перелік принципів, що стосуються поводження з особами, позбавленими свободи, у контексті пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;iframe key=&amp;quot;mykey1&amp;quot; path=&amp;quot;http://custodyrecords.com/materials/2020-COVID19%20Ukrainian.docx.pdf&amp;quot; height=&amp;quot;1800&amp;quot; align=&amp;quot;middle&amp;quot; width=&amp;quot;870&amp;quot; marginwidth=&amp;quot;100&amp;quot;/&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Category: Custody Records NewsLetter]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D1%96%D0%B2,_%D1%89%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8,_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B8,_%D1%83_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%97_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%83%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B8_(COVID-19)&amp;diff=911</id>
		<title>Перелік принципів, що стосуються поводження з особами, позбавленими свободи, у контексті пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19)</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D1%96%D0%B2,_%D1%89%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8,_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B8,_%D1%83_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%97_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%83%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B8_(COVID-19)&amp;diff=911"/>
		<updated>2020-10-25T21:02:15Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: Створена сторінка: Європейський комітет з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що при...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Європейський комітет з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (КЗК) опублікував сьогодні перелік принципів, що стосуються поводження з особами, позбавленими свободи, у контексті пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;iframe key=&amp;quot;mykey1&amp;quot; path=&amp;quot;http://custodyrecords.com/materials/2020-COVID19%20Ukrainian.docx.pdf&amp;quot; height=&amp;quot;180&amp;quot; align=&amp;quot;middle&amp;quot; width=&amp;quot;870&amp;quot; marginwidth=&amp;quot;100&amp;quot;/&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Category: Custody Records NewsLetter]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%95%D0%A1%D0%9F%D0%9B&amp;diff=910</id>
		<title>Судова практика ЕСПЛ</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%95%D0%A1%D0%9F%D0%9B&amp;diff=910"/>
		<updated>2020-10-18T12:49:37Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Перелік судових справ Европейского суду з прав людини проти України у яких були порушені права затриманих осіб&lt;br /&gt;
Із повним переліком судових справ проти України можна ознайомитись на сайті [https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22languageisocode%22:%5B%22UKR%22%5D,%22respondent%22:%5B%22UKR%22%5D,%22documentcollectionid2%22:%5B%22JUDGMENTS%22,%22DECISIONS%22%5D} Европейського суду з прав людини]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{|class=&amp;quot;wikitable&amp;quot; |style=&amp;quot;width:100%&amp;quot;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
!Назва справи&lt;br /&gt;
!Рік прийняття рішення&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_405#Text Справа &amp;quot;Яременко проти України&amp;quot; (Заява N 32092/02)]&lt;br /&gt;
|2008&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_460#Text Cправа &amp;quot;Вергельський проти України&amp;quot; (Заява N 19312/06)]&lt;br /&gt;
|2009&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_076#Text Справа &amp;quot;Юртаєв проти України&amp;quot; (Заява N 11336/02) ]&lt;br /&gt;
|2006&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_817#Text Справа «Олексій Михайлович Захаркін проти України» (Заява № 1727/04)]&lt;br /&gt;
|2010&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_405#Text Справа &amp;quot;Нечипорук і Йонкало проти України&amp;quot; (Заява N 42310/04)]&lt;br /&gt;
|2011&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_110#Text Справа &amp;quot;Меріт проти України&amp;quot; (заява N 66561/01)]&lt;br /&gt;
|2004&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_239#Text Справа &amp;quot;Афанасьєв проти України&amp;quot; (заява N 38722/02)]&lt;br /&gt;
|2005&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_334#Text Справа &amp;quot;Козинець проти України&amp;quot; (Заява N 75520/01)]&lt;br /&gt;
|2007&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_320#Text Справа &amp;quot;Кобець проти України&amp;quot; (Заява N 16437/04)]&lt;br /&gt;
|2007&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Міжнародні практики Custody Records]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%95%D0%A1%D0%9F%D0%9B&amp;diff=909</id>
		<title>Судова практика ЕСПЛ</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%95%D0%A1%D0%9F%D0%9B&amp;diff=909"/>
		<updated>2020-10-18T12:48:46Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Перелік судових справ Европейского суду з прав людини проти України у яких були порушені права затриманих осіб&lt;br /&gt;
Із повним переліком судових справ проти України можна ознайомитись на [https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22languageisocode%22:[%22UKR%22],%22respondent%22:[%22UKR%22],%22documentcollectionid2%22:[%22JUDGMENTS%22,%22DECISIONS%22]} сайті Европейського суду з прав людини]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{|class=&amp;quot;wikitable&amp;quot; |style=&amp;quot;width:100%&amp;quot;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
!Назва справи&lt;br /&gt;
!Рік прийняття рішення&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_405#Text Справа &amp;quot;Яременко проти України&amp;quot; (Заява N 32092/02)]&lt;br /&gt;
|2008&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_460#Text Cправа &amp;quot;Вергельський проти України&amp;quot; (Заява N 19312/06)]&lt;br /&gt;
|2009&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_076#Text Справа &amp;quot;Юртаєв проти України&amp;quot; (Заява N 11336/02) ]&lt;br /&gt;
|2006&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_817#Text Справа «Олексій Михайлович Захаркін проти України» (Заява № 1727/04)]&lt;br /&gt;
|2010&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_405#Text Справа &amp;quot;Нечипорук і Йонкало проти України&amp;quot; (Заява N 42310/04)]&lt;br /&gt;
|2011&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_110#Text Справа &amp;quot;Меріт проти України&amp;quot; (заява N 66561/01)]&lt;br /&gt;
|2004&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_239#Text Справа &amp;quot;Афанасьєв проти України&amp;quot; (заява N 38722/02)]&lt;br /&gt;
|2005&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_334#Text Справа &amp;quot;Козинець проти України&amp;quot; (Заява N 75520/01)]&lt;br /&gt;
|2007&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_320#Text Справа &amp;quot;Кобець проти України&amp;quot; (Заява N 16437/04)]&lt;br /&gt;
|2007&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Міжнародні практики Custody Records]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%95%D0%A1%D0%9F%D0%9B&amp;diff=908</id>
		<title>Судова практика ЕСПЛ</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%95%D0%A1%D0%9F%D0%9B&amp;diff=908"/>
		<updated>2020-10-18T12:32:35Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Перелік судових справ Европейского суду з прав людини проти України у яких були порушені права затриманих осіб&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{|class=&amp;quot;wikitable&amp;quot; |style=&amp;quot;width:100%&amp;quot;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
!Назва справи&lt;br /&gt;
!Рік прийняття рішення&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_405#Text Справа &amp;quot;Яременко проти України&amp;quot; (Заява N 32092/02)]&lt;br /&gt;
|2008&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_460#Text Cправа &amp;quot;Вергельський проти України&amp;quot; (Заява N 19312/06)]&lt;br /&gt;
|2009&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_076#Text Справа &amp;quot;Юртаєв проти України&amp;quot; (Заява N 11336/02) ]&lt;br /&gt;
|2006&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_817#Text Справа «Олексій Михайлович Захаркін проти України» (Заява № 1727/04)]&lt;br /&gt;
|2010&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_405#Text Справа &amp;quot;Нечипорук і Йонкало проти України&amp;quot; (Заява N 42310/04)]&lt;br /&gt;
|2011&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_110#Text Справа &amp;quot;Меріт проти України&amp;quot; (заява N 66561/01)]&lt;br /&gt;
|2004&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_239#Text Справа &amp;quot;Афанасьєв проти України&amp;quot; (заява N 38722/02)]&lt;br /&gt;
|2005&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_334#Text Справа &amp;quot;Козинець проти України&amp;quot; (Заява N 75520/01)]&lt;br /&gt;
|2007&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_320#Text Справа &amp;quot;Кобець проти України&amp;quot; (Заява N 16437/04)]&lt;br /&gt;
|2007&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Міжнародні практики Custody Records]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%95%D0%A1%D0%9F%D0%9B&amp;diff=907</id>
		<title>Судова практика ЕСПЛ</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%95%D0%A1%D0%9F%D0%9B&amp;diff=907"/>
		<updated>2020-10-18T12:25:11Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Перелік судових справ Европейского суду з прав людини проти України у яких були порушені права затриманих осіб&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{|class=&amp;quot;wikitable&amp;quot; |style=&amp;quot;width:100%&amp;quot;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
!Назва справи&lt;br /&gt;
!Рік прийняття рішення&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_405#Text Справа &amp;quot;Яременко проти України&amp;quot; (Заява N 32092/02)]&lt;br /&gt;
|2008&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_460#Text Cправа &amp;quot;Вергельський проти України&amp;quot; (Заява N 19312/06)]&lt;br /&gt;
|2009&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_076#Text Справа &amp;quot;Юртаєв проти України&amp;quot; (Заява N 11336/02) ]&lt;br /&gt;
|2006&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_817#Text Справа «Олексій Михайлович Захаркін проти України» (Заява № 1727/04)]&lt;br /&gt;
|2010&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_405#Text Справа &amp;quot;Нечипорук і Йонкало проти України&amp;quot; (Заява N 42310/04) ]&lt;br /&gt;
|2011&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Міжнародні практики Custody Records]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%95%D0%A1%D0%9F%D0%9B&amp;diff=906</id>
		<title>Судова практика ЕСПЛ</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%95%D0%A1%D0%9F%D0%9B&amp;diff=906"/>
		<updated>2020-10-18T12:24:47Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Перелік судових справ Европейского суду з прав людини проти України у яких були порушені права затриманих осіб&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{|class=&amp;quot;wikitable&amp;quot; |style=&amp;quot;width:100%&amp;quot;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
!Назва справи&lt;br /&gt;
!Рік прийняття рішення&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_405#Text Справа &amp;quot;Яременко проти України&amp;quot; (Заява N 32092/02)]&lt;br /&gt;
|2008&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_460#Text права &amp;quot;Вергельський проти України&amp;quot; (Заява N 19312/06)]&lt;br /&gt;
|2009&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_076#Text Справа &amp;quot;Юртаєв проти України&amp;quot; (Заява N 11336/02) ]&lt;br /&gt;
|2006&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_817#Text Справа «Олексій Михайлович Захаркін проти України» (Заява № 1727/04)]&lt;br /&gt;
|2010&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_405#Text Справа &amp;quot;Нечипорук і Йонкало проти України&amp;quot; (Заява N 42310/04) ]&lt;br /&gt;
|2011&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Міжнародні практики Custody Records]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%95%D0%A1%D0%9F%D0%9B&amp;diff=905</id>
		<title>Судова практика ЕСПЛ</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%95%D0%A1%D0%9F%D0%9B&amp;diff=905"/>
		<updated>2020-10-18T12:22:04Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Перелік судових справ Европейского суду з прав людини проти України у яких були порушені права затриманих осіб&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{|class=&amp;quot;wikitable&amp;quot; |style=&amp;quot;width:100%&amp;quot;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
!Назва справи&lt;br /&gt;
!Рік прийняття рішення&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_405#Text Справа &amp;quot;Яременко проти України&amp;quot; (Заява N 32092/02)]&lt;br /&gt;
|2008&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Міжнародні практики Custody Records]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%95%D0%A1%D0%9F%D0%9B&amp;diff=904</id>
		<title>Судова практика ЕСПЛ</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%95%D0%A1%D0%9F%D0%9B&amp;diff=904"/>
		<updated>2020-10-18T12:21:56Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Перелік судових справ Европейского суду з прав людини проти України у яких були порушені права затриманих осіб&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{|class=&amp;quot;wikitable&amp;quot; |style=&amp;quot;width:100%&amp;quot;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
!Назва справи&lt;br /&gt;
!Рік прийняття рішення&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_405#Text Справа &amp;quot;Яременко проти України&amp;quot; (Заява N 32092/02)]&lt;br /&gt;
|2008&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[ККатегорія:Міжнародні практики Custody Records]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%95%D0%A1%D0%9F%D0%9B&amp;diff=903</id>
		<title>Судова практика ЕСПЛ</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%95%D0%A1%D0%9F%D0%9B&amp;diff=903"/>
		<updated>2020-10-18T12:21:47Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Перелік судових справ Европейского суду з прав людини проти України у яких були порушені права затриманих осіб&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{|class=&amp;quot;wikitable&amp;quot; |style=&amp;quot;width:100%&amp;quot;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|!Назва справи&lt;br /&gt;
|!Рік прийняття рішення&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_405#Text Справа &amp;quot;Яременко проти України&amp;quot; (Заява N 32092/02)]&lt;br /&gt;
|2008&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[ККатегорія:Міжнародні практики Custody Records]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%95%D0%A1%D0%9F%D0%9B&amp;diff=902</id>
		<title>Судова практика ЕСПЛ</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%95%D0%A1%D0%9F%D0%9B&amp;diff=902"/>
		<updated>2020-10-18T12:21:19Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Перелік судових справ Европейского суду з прав людини проти України у яких були порушені права затриманих осіб&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{|class=&amp;quot;wikitable&amp;quot; |style=&amp;quot;width:100%&amp;quot;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|Назва справи&lt;br /&gt;
|Рік прийняття рішення&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_405#Text Справа &amp;quot;Яременко проти України&amp;quot; (Заява N 32092/02)]&lt;br /&gt;
|2008&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[ККатегорія:Міжнародні практики Custody Records]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%95%D0%A1%D0%9F%D0%9B&amp;diff=901</id>
		<title>Судова практика ЕСПЛ</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%95%D0%A1%D0%9F%D0%9B&amp;diff=901"/>
		<updated>2020-10-18T12:19:18Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Перелік судових справ Европейского суду з прав людини проти України у яких були порушені права затриманих осіб&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{|class=&amp;quot;wikitable&amp;quot; |style=&amp;quot;width:100%&amp;quot;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[ККатегорія:Міжнародні практики Custody Records]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%95%D0%A1%D0%9F%D0%9B&amp;diff=900</id>
		<title>Судова практика ЕСПЛ</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%95%D0%A1%D0%9F%D0%9B&amp;diff=900"/>
		<updated>2020-10-18T12:16:57Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: Створена сторінка:   Категорія:Міжнародний досвід&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Міжнародний досвід]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2,_%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_Custody_Records&amp;diff=899</id>
		<title>Особисті історії правоохоронців, яких захистила система Custody Records</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2,_%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_Custody_Records&amp;diff=899"/>
		<updated>2020-10-08T11:23:13Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:69cc23ee-0ddd-4ed4-9c1e-b8ffad636ba7.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Забезпечення належної фіксації усіх дій щодо затриманої особи дозволяє спростувати будь-які звинувачення на адресу працівників поліції щодо можливих порушень прав цієї особи під час її перебування в ізоляторі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За доволі короткий період функціонування системи вже було зафіксовано кілька випадків, коли завдяки належній фіксації в системі інформації щодо затриманої особи, у тому числі й за допомогою відеофіксації, вдалося зняти звинувачення на адресу правоохоронців. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''“В минулому році у нас був випадок. Затримали групу за підозрою у вбивстві. Тут же звинуватили ізолятор в тому, що якогось народного депутата допускали в камери до затриманих з групи. Далі до співробітників ІТТ почали висувати претензії, через адвоката було поінформовано родичів, що цим затриманим створюють нестерпні умови, що їх б’ють. Ми зробили витяг з відео, від входу на територію ІТТ, де було зрозуміло, що цивільні далі поста №3 нікуди не заходили. Тобто депутата навіть не пустили на територію, в сам адмінкорпус, не кажучи вже про камери. Ми зробили вибірку по відео також за всі періоди, де ці люди утримувалися. Зрозуміло, що ніхто нікому нічого не робив, не катував, звинувачення були спростовані”''    &lt;br /&gt;
'''Фокус-група з начальниками секторів з організації діяльності ІТТ'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Аналогічна ситуація мала місце й в іншому ІТТ, коли завдяки належній фіксації тілесних ушкоджень при поміщенні затриманої особи до ізолятору вдалося зняти звинувачення на адресу працівників ІТТ у неналежному поводженні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''“У мене була нещодавно така ситуація. Приходить прокурор і каже: &amp;quot;До мене надійшла скарга від особи, яка у вас перебувала. Я проводжу перевірку за фактом наявності в цієї особи тілесних ушкоджень&amp;quot;. Тобто прокурори прийшли перевірити, чи не отримала ця особа тілесні ушкодження у нас. Я кажу: &amp;quot;ні, він до нас прибув вже з тілесними, ось, будь ласка, фотографії&amp;quot;. Питання було зняте”'' &lt;br /&gt;
'''Інспектор з дотримання прав людини в ІТТ, де працює система Custody Records''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В іншому випадку здійснення інспекторкою з прав людини відеозапису первинного інтерв’ю з доставленою до ізолятора особою дозволило довести, що інспекторка належним чином виконувала свої службові обов’язки та мала підстави для виклику до затриманої особи бригади швидкої медичної допомоги.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''&amp;quot;У мене був випадок на початку роботи. Було питання до затриманого: &amp;quot;Чи потрібна Вам медична допомога?&amp;quot;. Я бачу неозброєним оком, що людині погано, — потом обливається. Перепитуємо: &amp;quot;Вам потрібна допомога? Вам потрібен лікар?&amp;quot; А він не знає, що сказати. Перепитую я: &amp;quot;Треба чи ні?&amp;quot; Каже: “Так, треба”. Викликали йому швидку. Приїхала бригада — у нього критичний тиск, 170 на 120, відправили в лікарню поруч на території. Повертаються за годину. Питаємо в затриманого: &amp;quot;Яку Вам надавали допомогу?&amp;quot; Каже: &amp;quot;Укол поставили&amp;quot;. У мене є апарат, переміряла йому тиск, - ще вище тиск став. Викликали три рази. Моталася туди-сюди бригада. Я думала, мене звільнять після цього випадку. Поруч УВБ стоять, які його привезли. Але наступного дня дістали відео (первинного інтерв’ю при поміщенні). Він на відео чітко сказав, що йому погано. І там видно, що йому погано, він червоний сидить, його потом обливає, заїкається, руки трусяться. Після цього питання було зняте.&amp;quot;''&lt;br /&gt;
'''Інспектор з дотримання прав людини в ІТТ, де працює система Custody Records''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В ході моніторингу системи Custody Records були виявлені й випадки, коли завдяки наявності відеофіксації допиту, що проводився в ІТТ, вдалося зняти звинувачення зі слідчого у незаконному застосуванні сили до підозрюваної особи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''“У мене був факт, коли прийшла скарга затриманого на побиття слідчим і оперативником ІТТ під час допиту. За цим фактом почалася перевірка - перше, що їх цікавило, це відео, зрозуміло. Вони продивилися саму ситуацію - слідчий і оперативник працювали за столом, затриманий сидів навпроти, спілкувалися. В один прекрасний момент затриманий підстрибнув та напав на опера. Їм довелося застосувати фізичну силу. Черговий забіг, зрозуміло, що не били, надягли наручники. На відео все це видно, питання було зняте”.'' &lt;br /&gt;
'''Фокус-група з начальниками секторів з організації діяльності ІТТ'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Варто відзначити, що система Custody Records допомагає інспектору захистити себе від випадкової помилки, яка в подальшому може стати причиною для службового розслідування. Про це свідчать дані моніторингу діяльності пілотних ІТТ, як-от: чверть опитаних інспекторів з дотримання прав людини повідомляють, що помилково порушували вимоги до роздільного тримання окремих категорій осіб. Водночас, в усіх випадках інспектор виявляв цю помилку самостійно, бо система підказувала, що є помилка при поміщенні в камеру затриманих певної категорії. Натомість, половина опитаних чергових ІТТ також повідомляли про поодинокі випадки помилкового порушення вимог до роздільного тримання окремих категорій осіб. Усі випадки недотримання вимог роздільного тримання в ІТТ, де немає системи Custody Records, були виявлені прокуратурою.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2,_%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_Custody_Records&amp;diff=898</id>
		<title>Особисті історії правоохоронців, яких захистила система Custody Records</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2,_%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_Custody_Records&amp;diff=898"/>
		<updated>2020-10-08T11:22:36Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:69cc23ee-0ddd-4ed4-9c1e-b8ffad636ba7.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Забезпечення належної фіксації усіх дій щодо затриманої особи дозволяє спростувати будь-які звинувачення на адресу працівників поліції щодо можливих порушень прав цієї особи під час її перебування в ізоляторі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За доволі короткий період функціонування системи вже було зафіксовано кілька випадків, коли завдяки належній фіксації в системі інформації щодо затриманої особи, у тому числі й за допомогою відеофіксації, вдалося зняти звинувачення на адресу правоохоронців. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''“В минулому році у нас був випадок. Затримали групу за підозрою у вбивстві. Тут же звинуватили ізолятор в тому, що якогось народного депутата допускали в камери до затриманих з групи. Далі до співробітників ІТТ почали висувати претензії, через адвоката було поінформовано родичів, що цим затриманим створюють нестерпні умови, що їх б’ють. Ми зробили витяг з відео, від входу на територію ІТТ, де було зрозуміло, що цивільні далі поста №3 нікуди не заходили. Тобто депутата навіть не пустили на територію, в сам адмінкорпус, не кажучи вже про камери. Ми зробили вибірку по відео також за всі періоди, де ці люди утримувалися. Зрозуміло, що ніхто нікому нічого не робив, не катував, звинувачення були спростовані”''    &lt;br /&gt;
'''Фокус-група з начальниками секторів з організації діяльності ІТТ'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Аналогічна ситуація мала місце й в іншому ІТТ, коли завдяки належній фіксації тілесних ушкоджень при поміщенні затриманої особи до ізолятору вдалося зняти звинувачення на адресу працівників ІТТ у неналежному поводженні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''“У мене була нещодавно така ситуація. Приходить прокурор і каже: &amp;quot;До мене надійшла скарга від особи, яка у вас перебувала. Я проводжу перевірку за фактом наявності в цієї особи тілесних ушкоджень&amp;quot;. Тобто прокурори прийшли перевірити, чи не отримала ця особа тілесні ушкодження у нас. Я кажу: &amp;quot;ні, він до нас прибув вже з тілесними, ось, будь ласка, фотографії&amp;quot;. Питання було зняте”'' &lt;br /&gt;
'''Інспектор з дотримання прав людини в ІТТ, де працює система Custody Records''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В іншому випадку здійснення інспекторкою з прав людини відеозапису первинного інтерв’ю з доставленою до ізолятора особою дозволило довести, що інспекторка належним чином виконувала свої службові обов’язки та мала підстави для виклику до затриманої особи бригади швидкої медичної допомоги.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''&amp;quot;У мене був випадок на початку роботи. Було питання до затриманого: &amp;quot;Чи потрібна Вам медична допомога?&amp;quot;. Я бачу неозброєним оком, що людині погано, — потом обливається. Перепитуємо: &amp;quot;Вам потрібна допомога? Вам потрібен лікар?&amp;quot; А він не знає, що сказати. Перепитую я: &amp;quot;Треба чи ні?&amp;quot; Каже: “Так, треба”. Викликали йому швидку. Приїхала бригада — у нього критичний тиск, 170 на 120, відправили в лікарню поруч на території. Повертаються за годину. Питаємо в затриманого: &amp;quot;Яку Вам надавали допомогу?&amp;quot; Каже: &amp;quot;Укол поставили&amp;quot;. У мене є апарат, переміряла йому тиск, - ще вище тиск став. Викликали три рази. Моталася туди-сюди бригада. Я думала, мене звільнять після цього випадку. Поруч УВБ стоять, які його привезли. Але наступного дня дістали відео (первинного інтерв’ю при поміщенні). Він на відео чітко сказав, що йому погано. І там видно, що йому погано, він червоний сидить, його потом обливає, заїкається, руки трусяться. Після цього питання було зняте.&amp;quot;''&lt;br /&gt;
'''Інспектор з дотримання прав людини в ІТТ, де працює система Custody Records''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В ході моніторингу системи Custody Records були виявлені й випадки, коли завдяки наявності відеофіксації допиту, що проводився в ІТТ, вдалося зняти звинувачення зі слідчого у незаконному застосуванні сили до підозрюваної особи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''“У мене був факт, коли прийшла скарга затриманого на побиття слідчим і оперативником ІТТ під час допиту. За цим фактом почалася перевірка - перше, що їх цікавило, це відео, зрозуміло. Вони продивилися саму ситуацію - слідчий і оперативник працювали за столом, затриманий сидів навпроти, спілкувалися. В один прекрасний момент затриманий підстрибнув та напав на опера. Їм довелося застосувати фізичну силу. Черговий забіг, зрозуміло, що не били, надягли наручники. На відео все це видно, питання було зняте”.'' &lt;br /&gt;
'''Фокус-група з начальниками секторів з організації діяльності ІТТ'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Варто відзначити, що система Custody Records допомагає інспектору захистити себе від випадкової помилки, яка в подальшому може стати причиною для службового розслідування. Про це свідчать дані моніторингу діяльності пілотних ІТТ, як-от: чверть опитаних інспекторів з дотримання прав людини повідомляють, що помилково порушували вимоги до роздільного тримання окремих категорій осіб. Водночас, в усіх випадках інспектор виявляв цю помилку самостійно, бо система підказувала, що є помилка при поміщенні в камеру затриманих певної категорії. Натомість, половина опитаних чергових ІТТ також повідомляли про поодинокі випадки помилкового порушення вимог до роздільного тримання окремих категорій осіб. Усі випадки недотримання вимог роздільного тримання в ІТТ, де немає системи Custody Records, були виявлені прокуратурою.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2,_%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_Custody_Records&amp;diff=897</id>
		<title>Особисті історії правоохоронців, яких захистила система Custody Records</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2,_%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_Custody_Records&amp;diff=897"/>
		<updated>2020-10-08T11:22:07Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:69cc23ee-0ddd-4ed4-9c1e-b8ffad636ba7.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Забезпечення належної фіксації усіх дій щодо затриманої особи дозволяє спростувати будь-які звинувачення на адресу працівників поліції щодо можливих порушень прав цієї особи під час її перебування в ізоляторі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За доволі короткий період функціонування системи вже було зафіксовано кілька випадків, коли завдяки належній фіксації в системі інформації щодо затриманої особи, у тому числі й за допомогою відеофіксації, вдалося зняти звинувачення на адресу правоохоронців. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''“В минулому році у нас був випадок. Затримали групу за підозрою у вбивстві. Тут же звинуватили ізолятор в тому, що якогось народного депутата допускали в камери до затриманих з групи. Далі до співробітників ІТТ почали висувати претензії, через адвоката було поінформовано родичів, що цим затриманим створюють нестерпні умови, що їх б’ють. Ми зробили витяг з відео, від входу на територію ІТТ, де було зрозуміло, що цивільні далі поста №3 нікуди не заходили. Тобто депутата навіть не пустили на територію, в сам адмінкорпус, не кажучи вже про камери. Ми зробили вибірку по відео також за всі періоди, де ці люди утримувалися. Зрозуміло, що ніхто нікому нічого не робив, не катував, звинувачення були спростовані”''    &lt;br /&gt;
'''Фокус-група з начальниками секторів з організації діяльності ІТТ'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Аналогічна ситуація мала місце й в іншому ІТТ, коли завдяки належній фіксації тілесних ушкоджень при поміщенні затриманої особи до ізолятору вдалося зняти звинувачення на адресу працівників ІТТ у неналежному поводженні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''“У мене була нещодавно така ситуація. Приходить прокурор і каже: &amp;quot;До мене надійшла скарга від особи, яка у вас перебувала. Я проводжу перевірку за фактом наявності в цієї особи тілесних ушкоджень&amp;quot;. Тобто прокурори прийшли перевірити, чи не отримала ця особа тілесні ушкодження у нас. Я кажу: &amp;quot;ні, він до нас прибув вже з тілесними, ось, будь ласка, фотографії&amp;quot;. Питання було зняте”'' &lt;br /&gt;
'''Інспектор з дотримання прав людини в ІТТ, де працює система Custody Records''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В іншому випадку здійснення інспекторкою з прав людини відеозапису первинного інтерв’ю з доставленою до ізолятора особою дозволило довести, що інспекторка належним чином виконувала свої службові обов’язки та мала підстави для виклику до затриманої особи бригади швидкої медичної допомоги.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''&amp;quot;У мене був випадок на початку роботи. Було питання до затриманого: &amp;quot;Чи потрібна Вам медична допомога?&amp;quot;. Я бачу неозброєним оком, що людині погано, — потом обливається. Перепитуємо: &amp;quot;Вам потрібна допомога? Вам потрібен лікар?&amp;quot; А він не знає, що сказати. Перепитую я: &amp;quot;Треба чи ні?&amp;quot; Каже: “Так, треба”. Викликали йому швидку. Приїхала бригада — у нього критичний тиск, 170 на 120, відправили в лікарню поруч на території. Повертаються за годину. Питаємо в затриманого: &amp;quot;Яку Вам надавали допомогу?&amp;quot; Каже: &amp;quot;Укол поставили&amp;quot;. У мене є апарат, переміряла йому тиск, - ще вище тиск став. Викликали три рази. Моталася туди-сюди бригада. Я думала, мене звільнять після цього випадку. Поруч УВБ стоять, які його привезли. Але наступного дня дістали відео (первинного інтерв’ю при поміщенні). Він на відео чітко сказав, що йому погано. І там видно, що йому погано, він червоний сидить, його потом обливає, заїкається, руки трусяться. Після цього питання було зняте.&amp;quot;''&lt;br /&gt;
'''Інспектор з дотримання прав людини в ІТТ, де працює система Custody Records''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В ході моніторингу системи Custody Records були виявлені й випадки, коли завдяки наявності відеофіксації допиту, що проводився в ІТТ, вдалося зняти звинувачення зі слідчого у незаконному застосуванні сили до підозрюваної особи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
“У мене був факт, коли прийшла скарга затриманого на побиття слідчим і оперативником ІТТ під час допиту. За цим фактом почалася перевірка - перше, що їх цікавило, це відео, зрозуміло. Вони продивилися саму ситуацію - слідчий і оперативник працювали за столом, затриманий сидів навпроти, спілкувалися. В один прекрасний момент затриманий підстрибнув та напав на опера. Їм довелося застосувати фізичну силу. Черговий забіг, зрозуміло, що не били, надягли наручники. На відео все це видно, питання було зняте”. &lt;br /&gt;
Фокус-група з начальниками секторів з організації діяльності ІТТ&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Варто відзначити, що система Custody Records допомагає інспектору захистити себе від випадкової помилки, яка в подальшому може стати причиною для службового розслідування. Про це свідчать дані моніторингу діяльності пілотних ІТТ, як-от: чверть опитаних інспекторів з дотримання прав людини повідомляють, що помилково порушували вимоги до роздільного тримання окремих категорій осіб. Водночас, в усіх випадках інспектор виявляв цю помилку самостійно, бо система підказувала, що є помилка при поміщенні в камеру затриманих певної категорії. Натомість, половина опитаних чергових ІТТ також повідомляли про поодинокі випадки помилкового порушення вимог до роздільного тримання окремих категорій осіб. Усі випадки недотримання вимог роздільного тримання в ІТТ, де немає системи Custody Records, були виявлені прокуратурою.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
	<entry>
		<id>https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2,_%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_Custody_Records&amp;diff=896</id>
		<title>Особисті історії правоохоронців, яких захистила система Custody Records</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.custodyrecords.com/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2,_%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_Custody_Records&amp;diff=896"/>
		<updated>2020-10-08T11:21:03Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Admin: Створена сторінка: міні  Забезпечення належної фіксації усіх дій щодо затрим...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:69cc23ee-0ddd-4ed4-9c1e-b8ffad636ba7.jpg|міні]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Забезпечення належної фіксації усіх дій щодо затриманої особи дозволяє спростувати будь-які звинувачення на адресу працівників поліції щодо можливих порушень прав цієї особи під час її перебування в ізоляторі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За доволі короткий період функціонування системи вже було зафіксовано кілька випадків, коли завдяки належній фіксації в системі інформації щодо затриманої особи, у тому числі й за допомогою відеофіксації, вдалося зняти звинувачення на адресу правоохоронців. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
“В минулому році у нас був випадок. Затримали групу за підозрою у вбивстві. Тут же звинуватили ізолятор в тому, що якогось народного депутата допускали в камери до затриманих з групи. Далі до співробітників ІТТ почали висувати претензії, через адвоката було поінформовано родичів, що цим затриманим створюють нестерпні умови, що їх б’ють. Ми зробили витяг з відео, від входу на територію ІТТ, де було зрозуміло, що цивільні далі поста №3 нікуди не заходили. Тобто депутата навіть не пустили на територію, в сам адмінкорпус, не кажучи вже про камери. Ми зробили вибірку по відео також за всі періоди, де ці люди утримувалися. Зрозуміло, що ніхто нікому нічого не робив, не катував, звинувачення були спростовані”    &lt;br /&gt;
Фокус-група з начальниками секторів з організації діяльності ІТТ&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Аналогічна ситуація мала місце й в іншому ІТТ, коли завдяки належній фіксації тілесних ушкоджень при поміщенні затриманої особи до ізолятору вдалося зняти звинувачення на адресу працівників ІТТ у неналежному поводженні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
“У мене була нещодавно така ситуація. Приходить прокурор і каже: &amp;quot;До мене надійшла скарга від особи, яка у вас перебувала. Я проводжу перевірку за фактом наявності в цієї особи тілесних ушкоджень&amp;quot;. Тобто прокурори прийшли перевірити, чи не отримала ця особа тілесні ушкодження у нас. Я кажу: &amp;quot;ні, він до нас прибув вже з тілесними, ось, будь ласка, фотографії&amp;quot;. Питання було зняте” &lt;br /&gt;
Інспектор з дотримання прав людини в ІТТ, де працює система Custody Records &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В іншому випадку здійснення інспекторкою з прав людини відеозапису первинного інтерв’ю з доставленою до ізолятора особою дозволило довести, що інспекторка належним чином виконувала свої службові обов’язки та мала підстави для виклику до затриманої особи бригади швидкої медичної допомоги.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;quot;У мене був випадок на початку роботи. Було питання до затриманого: &amp;quot;Чи потрібна Вам медична допомога?&amp;quot;. Я бачу неозброєним оком, що людині погано, — потом обливається. Перепитуємо: &amp;quot;Вам потрібна допомога? Вам потрібен лікар?&amp;quot; А він не знає, що сказати. Перепитую я: &amp;quot;Треба чи ні?&amp;quot; Каже: “Так, треба”. Викликали йому швидку. Приїхала бригада — у нього критичний тиск, 170 на 120, відправили в лікарню поруч на території. Повертаються за годину. Питаємо в затриманого: &amp;quot;Яку Вам надавали допомогу?&amp;quot; Каже: &amp;quot;Укол поставили&amp;quot;. У мене є апарат, переміряла йому тиск, - ще вище тиск став. Викликали три рази. Моталася туди-сюди бригада. Я думала, мене звільнять після цього випадку. Поруч УВБ стоять, які його привезли. Але наступного дня дістали відео (первинного інтерв’ю при поміщенні). Він на відео чітко сказав, що йому погано. І там видно, що йому погано, він червоний сидить, його потом обливає, заїкається, руки трусяться. Після цього питання було зняте.&amp;quot;&lt;br /&gt;
 Інспектор з дотримання прав людини в ІТТ, де працює система Custody Records &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В ході моніторингу системи Custody Records були виявлені й випадки, коли завдяки наявності відеофіксації допиту, що проводився в ІТТ, вдалося зняти звинувачення зі слідчого у незаконному застосуванні сили до підозрюваної особи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
“У мене був факт, коли прийшла скарга затриманого на побиття слідчим і оперативником ІТТ під час допиту. За цим фактом почалася перевірка - перше, що їх цікавило, це відео, зрозуміло. Вони продивилися саму ситуацію - слідчий і оперативник працювали за столом, затриманий сидів навпроти, спілкувалися. В один прекрасний момент затриманий підстрибнув та напав на опера. Їм довелося застосувати фізичну силу. Черговий забіг, зрозуміло, що не били, надягли наручники. На відео все це видно, питання було зняте”. &lt;br /&gt;
Фокус-група з начальниками секторів з організації діяльності ІТТ&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Варто відзначити, що система Custody Records допомагає інспектору захистити себе від випадкової помилки, яка в подальшому може стати причиною для службового розслідування. Про це свідчать дані моніторингу діяльності пілотних ІТТ, як-от: чверть опитаних інспекторів з дотримання прав людини повідомляють, що помилково порушували вимоги до роздільного тримання окремих категорій осіб. Водночас, в усіх випадках інспектор виявляв цю помилку самостійно, бо система підказувала, що є помилка при поміщенні в камеру затриманих певної категорії. Натомість, половина опитаних чергових ІТТ також повідомляли про поодинокі випадки помилкового порушення вимог до роздільного тримання окремих категорій осіб. Усі випадки недотримання вимог роздільного тримання в ІТТ, де немає системи Custody Records, були виявлені прокуратурою.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin</name></author>
		
	</entry>
</feed>