Редагування Особливості арешту та затримання дітей та підлітків

Діти та підлітки є захищеною групою з конкретними факторами вразливості. Поводження з ними під час тримання під вартою регулюється не лише національним законодавством, а й [http://www.ohchr.org/EN/ProfessionalInterest/Pages/CRC.aspx Конвенцією ООН про права дитини (КПД ООН)]. 

Існують конкретні правила та обов'язки, яких слід дотримуватися при затриманні дитини чи підлітка. У випадку, коли після взяття під варту немає відомостей про вік особи, наприклад, якщо особа відмовляється надавати цю інформацію або якщо вона не має засобів для підтвердження віку, офіцерам необхідно прийняти рішення про те, чи слід розглядати її як дитину/підлітка, чи як дорослу особу.

Якщо виявляється, що особа не досягла 17 років або досягла 17 років, але є молодшою за 18 років, офіцери та співробітники центру тримання під вартою повинні ставитись до неї як до дитини/підлітка відповідного віку з метою дотримання Кодексів PACE, якщо немає чітких доказів того, що ця особа є старшою за віком. 

Можливі випадки, коли особа, яка є чи вважається старшою, заявляє, що їй не виповнилося 17 років або вона є молодшою за 18 років, щоб скористатися відмінним ставленням, яке застосовується до дітей та підлітків як у місцях тримання під вартою, так і в процесі судового розгляду в справах неповнолітніх, якщо їм пред'явлено обвинувачення. У таких випадках допомогти визначити вік може Група з питань молодіжної злочинності (YOT) або медичний працівник. Проте, якщо залишається сумнів, офіцери повинні розглядати цю особу як дитину/підлітка під час затримання. Якщо особа буде обвинувачена у вчиненні правопорушення, її вік буде формально визначено в суді.

=Фактори, що підвищують ризики для безпеки і добробуту дітей та підлітків=

На відміну від тих дітей, які не контактували з системою кримінальної юстиції, діти, які перебували в центрах тримання під вартою, виявляють низку характеристик та/або зазнали низку складних життєвих ситуацій, які можуть збільшити ризики для їхньої безпеки та добробуту (для себе або інших осіб) під час перебування під вартою. Нижче приведені приклади, про які співробітники повинні знати. Зокрема, діти можуть: 

*мати проблеми фізичного чи психічного здоров'я, зокрема, синдром дефіциту уваги або гіперактивності, розлади поведінки або депресію;
*мати потребу в регулярному прийомі лікарських засобів;
*бути батьками або майбутніми батьками;
*бути такими, що вчинили самопошкодження або спробу самогубства;
*мати проблеми із зловживанням психоактивними речовинами;
*володіти нижчем рівнем грамотності та вмінням рахувати, ніж очікується в їхньому віці;
*мати певні труднощі з розмовними навичками, мовою та спілкуванням;
*мати труднощі з висловлюванням своїх думок та з участю у прийнятті рішень;
*мати низький рівень самооцінки та впевненості у собі;
*мати нагальну потребу у вирішенні житлового питання, тобто вони, можливо, жили в непридатному помешканні або в місці тимчасового проживання, мотелі або хостелі;
*бути дітьми без супроводу – шукачами притулку;
*бути такими, на яких розповсюджувався або нині розповсюджується план дій щодо захисту дітей, що зазнали емоційного насильства, зневаги, фізичного насильства та/або сексуального насильства;
*бути вразливими і отримувати послуги з догляду або покинути оточення, в якому їм надавався догляд;
*бути фізично чи емоційно незрілими;
*бути такими, що зазнали жорстокого поводження, зневаги або травм;
*перебувати нині або раніше в установах догляду;
*бути нині або раніше переданими під опіку;
*бути жертвами знущань – особливо, якщо вони в першу чергу вважаються правопорушниками, що завдають шкоди іншим. 

Наявність одного чи декількох з цих факторів підвищує ризик для безпеки і добробуту дитини, що тримається під вартою, і офіцери повинні їх врахувати, плануючи, яким чином підтримувати, спостерігати та доглядати за дітьми, які затримані поліцією та/або тримаються під вартою. Вони повинні враховувати можливий вплив різних факторів ризику, та наскільки вони можуть спричинити несприятливий результат під час тримання під вартою. Це допоможе співробітникам визначити, який рівень підтримки потрібен, і чи потрібно звертатись за додатковою допомогою.

=Ризики для інших=

Низка ознак може свідчити про те, що дитина чи підліток можуть становити підвищений ризик для інших осіб. Ці ознаки демонструють підвищений ризик для інших осіб і потребують реагування. Вони також становлять підвищений ризик для власної безпеки і добробуту дитини, але якщо вони спрямовані або керовані, ризик для інших може зменшитися. Приклади: 

*Агресивна поведінка;
*Попередні прояви агресивної поведінки (маркер попередження PNC);
*Комплексні проблеми;
*Протягом значного періоду часу особа зазнавала знущань;
*Дитина чи підліток занесена в реєстр осіб, засуджених за статеві злочини;
*Поточна або попередня сексуально неприйнятна поведінка. 

=Дівчата=

Дівчата у віці до 18 років повинні бути під постійним наглядом співробітника жіночої статі під час затримання, передачі до суду, повернення з суду та під час очікування та таку передачу.

=Під наглядом співробітника жіночої статі=

Цей термін стосується жінки-офіцера поліції або жінки-співробітника поліції. З урахуванням оцінки ризиків, особі, що здійснює нагляд не потрібно постійно фізично знаходитись разом з затриманою особою. Але особа, що здійснює нагляд, повинна бути доступною та призначатись затриманому протягом усього періоду тримання під вартою. Офіцери та співробітники повинні розглядати кожен конкретний випадок індивідуально, і завжди слід враховувати, чи виникає потреба в фізичній присутності чи ні. Обов'язки щодо нагляду за затриманою можуть бути доручені більш ніж одній жінці-наглядачу, і вони можуть бути передані під час передачі робочої зміни.

Призначена особа, що здійснює нагляд, повинна співпрацювати з офіцером центру тримання під вартою для відвідування затриманої особи та перевірки її умов тримання під вартою.

Персонал повинен повідомити затриману особу про те, що вона може в будь-який час звернутися з проханням побачити співробітницю, яка здійснює нагляд за нею.

Правоохоронці повинні впроваджувати політику та процедури, щоб забезпечити, що всі дівчата, які знаходяться в центрі тримання під вартою, перебували під наглядом співробітників жіночої статі.

=Транспортування дітей та підлітків=

Дітям та підліткам віком молодше 18 років не дозволяється спілкуватися з дорослими затриманими особами під час їх утримання, передання до суду, повернення з суду та під час очікування та таку передачу. 

Офіцери повинні вживати заходів щодо запобігання спілкуванню, коли дитина чи молода особа: 

*Затримано в поліцейській дільниці;
*Передається до будь-якого кримінального суду або повертається з нього;
*Перебуває в суді. 

Діти та підлітки не повинні перевозитись у транспортному засобі разом із затриманими дорослими особами, за винятком випадків, коли транспортний засіб був розроблений та побудований для їх одночасного окремого перевезення.