Відповідні дорослі (законні представники)

Правоохоронці повинні встановити політику та протоколи щодо забезпечення доступу до відповідних дорослих (законних представників) для молодих людей, які тримаються під вартою в поліції.

Місцеві групи з питань молодіжної злочинності мають встановлену законом відповідальність за забезпечення надання послуг відповідного дорослого для дітей та підлітків, незалежно від того, чи вони надають цю послугу самостійно, або підписують угоду з волонтерськими організаціями чи приватним сектором щодо здійснення цього від їхнього імені.

Відповідний провайдер відповідає за співпрацю з місцевими правоохоронними органами для розробки політики та протоколів, щоб забезпечити ефективне надання послуг відповідного дорослого.

Коли потрібно зв'язатися з відповідним дорослим (законним представником)?

Затримання може бути дуже стресовим, тому важливо, щоб відповідна доросла особа (законний представник) відвідала затриману особу якнайшвидше, щоб мінімізувати час, який дитина чи підліток проводять у місці тримання під вартою.

Наприклад, Рекомендації Ради з питань здійснення правосуддя у справах неповнолітніх (Великобританія, 2014) вимагають відвідування протягом двох годин після подання першого запиту.

Офіцери повинні записувати і контролювати час, коли законний представник отримує повідомлення про взяття дитини під варту та її прибуття до відділку поліції, щоб забезпечити якнайшвидше вирішення цього питання для дітей та підлітків.

Надання допомоги законного представника дітям та підліткам з психічними захворюваннями або розладами в навчанні

Офіцери та співробітники повинні особливо звертати увагу на те, щоб діти та підлітки, які визначаються як такі, що мають психічні захворювання або розлади в навчанні, були належним чином підтримані.

Офіцери та співробітники повинні знати, що:

• Наявність законного представника не є адекватною заміною юридичної консультації;
• Психічно уразлива затримана особа може потребувати додаткового часу і допомоги в розумінні судового процесу;
• Підозрювана особа, яка має психічне захворювання або розлад в навчанні, навряд чи може попросити надати їй адвоката.

Хто може виступати в ролі законного представника?

Законні представники повинні мати можливість надати ефективну підтримку. Батьків або опікунів слід розглядати в першу чергу. Батькам/опікунам може знадобитися підтримка або практична допомога для відвідування поліцейського відділку та розуміння ролі законного представника.

Цю роль виконують організовані групи навчених волонтерів. Правоохоронці повинні використовувати незалежного, кваліфікованого законного представника з місцевої служби надання послуг законних представників, у випадках, коли це можливо.

Фактори, які слід враховувати при призначенні законного представника

Для законного представника корисно знати передумови та обставини затримання молодої особи. Для полегшення пошуку необхідної інформації, необхідно визначити, чи молода особа перебувала на обліку соціальних служб і в якій ролі. Офіцери повинні звернутися до офіцера – керівника або призначеного соціального працівника (якщо можливо), щоб з'ясувати, яка інформація про молоду особу є доступною.

Альтернативні заходи, коли батько, мати або опікун не можуть діяти як законні представники

Правоохоронці повинні вживати альтернативних заходів, у випадку, коли:

• Було докладено всіх зусиль для того, щоб зв'язатись з батьками, проте безрезультатно;
• Батьки відмовляються або не можуть виконувати таку роль.

Особа, включаючи батьків або опікунів, не може виконувати функції законного представника, якщо:

• Вона підозрюються в причетності до правопорушення;
• Вона є жертвою;
• Вона є свідком;
• Вона бере участь у розслідуванні;
• Вона дала свідчення, перед тим як виступити в ролі законного представника;
• Молода особа відчужується від батьків і чітко і конкретно заперечує їх присутність.

В інших випадках заперечення дитиною чи підлітком щодо призначення певного законного представника саме по собі не виключає залучення цього дорослого. Вибір представника – це рішення офіцера центру тримання під вартою, що враховує всі обставини, включаючи думку дитини чи підлітка. Офіцери повинні пам'ятати, що законний представник повинен мати можливість спілкуватися з дитиною чи підлітком та від її імені, і що процес не буде ефективним, якщо молоді особи заперечують проти призначення певної особи законним представником.

Якщо дитина чи підліток зізналась в скоєному правопорушенні соціальному працівнику або зробила це в його присутності, якщо ця особа не виступала в ролі законного представника, ця особа не повинна бути призначена як законний представник, щоб діяти в інтересах правосуддя.